Чому мені тебе завжди замало,
Бракує слів і ласки і тепла.
Купатись в тобі як в росах трави,
Щоб на душі завжди цвіла весна.
Щоб спів птахів і запах квітів,
Душу до ниточки проймав.
Бо лише ти єдиний в світі,
Шаленно так мене кохав.
Чому мені тебе завжди замало,
І порожнеча окутала мій дім.
Без тебе день не день і ніч тривала,
І я по дому ходжу неначе тінь.
Роки біжать, а я все бачу погляд,
Такий далекий сповнений тепла.
Я задихаюсь, бо я трішки горда,
І не навчило дорожить мене життя.
Я заблукала у думках коханий,
У вічність відійшли всі почуття.
Тому що мені тебе замало,
Бракує слів і ласки і тепла!!!
Чому мен завжди тебе замало
© Copyright: Людмила Кравченко 4, 2023
Свидетельство о публикации №123031303301
Свидетельство о публикации №123031303301
Рецензии