чи то Рим чи то Мир чи вся куля земна

­У бетонній шкарупі одвічного міста
не побачиш, як квітка цвіте межі плит,
замість пісні печалі з-під рук піаніста —
тільки брязкіт по бруку сталевих копит.
Перемелює місто людину, як жорно.
Навіть зникли провісники зим — снігурі.
В цьому зашморгу дихати пилом потворно.
Лиш свою відбирають лихву дзигарі.
І невігласи геть захопили все місто.
Де каштани буяли — росте хмарочос,
де співали і грали музики троїсті —
незліченних афіш невідмовний гіпноз.
Запитати я хочу, як пензель допише,
хоч у першого ліпшого, — може, він зна:
про яке саме місто ведеться у вірші —
чи то Рим, чи не Рим, а вся куля земна?

світлина: Вулиця Лютеранська в Києві, на гору до Золотих воріт
підіймається ущелина попід деревами – вул. Прорізна.

Малюнок 1853 року.


Рецензии