Життя як пух

Вітрило спорядили, що легке як пух
І враз знесло нам капелюхи.
Штурвал хапає Один-бог
Що відліпився тільки-но від "шлюхи"
Своєї шлюпки, що пішла на абордаж.
Господарі життя, чий сенс - усе на продаж
Невільники тепер. Їх оглядає око променисто
Гравця, морського лева, хоч каліки...
Банкір тремтить, ковтає ліки.
Донька благає. Лев зрива монисто
І в кубрик тягне... Лиш регоче в ікла
30 Грудня 1522 року


Рецензии