що це було

Яка душа, такі верети
двокольорових конопель.
У чорному — круїз до Лети,
у білому, мов журавель,
злітати в небо. Пил і парость.
З душею сонце заодно:
то над затокою здіймалось,
то у затоку полягло.
Що це було? Життя? Проміжок?
Несосвітенність післямов?
Чи замість всіх націнок, знижок —
в сухому залишку любов...

Світлина: Зінаїда Серебрякова. На лузі. 1912.


Рецензии