Коли темрява шепоче,
Що шукаєш в ній?
Може, вона розповісти хоче
Про легкокрилість мрій,
Про чарівні ставки та море,
Лісу безмежну глиб,
Про небеса й солоне море,
Сповнене виру риб?
Може, вона й сама грайлива,
Чує пташок та фей,
І вся природи краса мінлива
Схована від людей?
Чути її не кожен здатен,
Шепіт її - мов гра,
Ясність її осяйна, мов ватра,
Мудрість - завжди нова.
Доля її - нескінченно щира,
В темряві - танець трав,
А поза нею - природи ліра,
Ритм чарівних заграв.
Темрява
© Copyright: Марина Чиянова, 2023
Свидетельство о публикации №123031008411
Свидетельство о публикации №123031008411
Рецензии
