А я й не знала, що жила щасливо,
Хоча й раділа, як дитя, життю,
Сприймала світ піднесено, чутливо,
Шукала в людях світло й теплоту.
Я мала все: сім'ю, кохання, друзів,
Улюблені заняття і книжки,
Пливла у мріях в дивний світ ілюзій,
Вливала у вірші свої думки.
Ходила в ліс, до річки, в чисте поле,
Збирала квіти вранці на лугах,
Раділа сонцю, вітру, вольній волі,
Дощу і снігу, росам на ногах…
Та в лютому прийшла біда злостива
І зруйнувала все моє життя…
Я зрозуміла, що була щаслива,
Коли війна загнала в укриття…
Була щаслива
© Copyright: Галина Чехута, 2023
Свидетельство о публикации №123030608742
Свидетельство о публикации №123030608742
Рецензии