Природи чаруючий вир

Як пахне повітря весною,
Як вабить цей запах п'янкий!
Сміється блакить наді мною,
Доноситься голос лункий.

Запахло повсюди бруньками,
Водою прозорих джерел,
Листочками, сонцем, квітками,
Настоєм весняних капел.

Ось крокус відкрив оченята,
Підсніжник привітно кивнув,
Ромашки світліють завзято,
Радіють, що лютий минув.

Маленькі росточки надії
Розчавлює хижа орда.
Не мають душі лиходії,
Повзуть, як нечиста мара.

Та все ж не готова до смерті
Весна - воскресіння пора!
Хоч танками луки роздерті,
Крізь розруй трава визира!

Як перше кохання, нетлінний
Природи чаруючий вир!
Ось так і в моїй Україні
Розквітне на згарищах мир!


Рецензии