Тепла кров в Земне проллється лоно,
Гори мертвих тіл згниють на тлін.
На високім дубі чорний ворон
бачить дивних вершників в імлі.
Всіх - чотири. Схожі і не схожі.
В кожного виблискує труба.
Ворон знає - це служаки Божі,
ті, що грають на людських гробах.
Щось чекають... повеління... знака...
ні жалЮ, ні гніву на лиці.
В селах виють злякані собаки,
присмак неприємний в молоці...
Повний місяць аж червоний наче,
ні хмаринки, та якась імла.
Уві сні дитина гірко плаче
у хатині на краЮ села.
Ворон стільки бачив війн кривавих,
ворону, напевно, більше ста.
Але ця вражаюча вистава
діється сьогодні неспроста.
Чи заграють вершники у труби?
Чи і цього разу омине?
На світанні в небі знак тризуба
освятив зкривавлене, земне
ніжне лоно...
Знак тризуба
© Copyright: Ева Сокол 2, 2023
Свидетельство о публикации №123030307587
Свидетельство о публикации №123030307587
Рецензии