ЗАвжди мало часУ. ЗАвжди. Мало.
В серця твого красу зради жало.
Щастя хисткий місток знову в прірву...
Пристрасті наш танОк з згадок вирву.
В споминів сто хвороб, мало лІків.
Як дарував добро, то без ліку.
Зорі з небес зривав, чи згадала?
Мало їй бач часУ. ЗАвжди. Мало.
Душу змії кохав. Пестив. МАрив.
Справжні їй ніс міха. ЗнОсив чвари.
Чим же не догодив? Де я схибив?
Скільки висіть годин серцю на дИбі?
Викохана змія суть не змінить.
Нащо змії сім'я? Інше цінить.
В побут себе, в ярмо - не пристало!..
Я їй, як те більмо. ЗАвжди мало.
Завжди мало
© Copyright: Ева Сокол 2, 2023
Свидетельство о публикации №123030306887
Свидетельство о публикации №123030306887
Рецензии