Мы жили в городе одном,
По улицам с тобой ходили тем - же.
Ты для меня был сказкою и сном.
Я для тебя лишь очертаньем нежным.
А каждая сказка когда - нибудь, всё же
Явью становится. Лишь для двоих.
Тебя я узнала в случайном прохожем.
Я из видений возникла твоих.
Мы жили в городе одном
© Copyright: Александра Вотина, 2023
Свидетельство о публикации №123030305550
Свидетельство о публикации №123030305550
Рецензии
священний вірш, і святковий одночасно.
в одному тоні з моїм концептом віршів Зустріч буде.
А тому - розумію тебе, твій вірш. І він прекрасний до останнього "мимо-шедшего"
посилання на Облаке, на Концепт:
http://disk.yandex.ru/i/Lq0vGtsgbhTFLA
Владимир Шеврон 22.07.2026 08:41 • Заявить о нарушении
в одному тоні з моїм концептом віршів Зустріч буде.
А тому - розумію тебе, твій вірш. І він прекрасний до останнього "мимо-шедшего"
посилання на Облаке, на Концепт:
http://disk.yandex.ru/i/Lq0vGtsgbhTFLA
Владимир Шеврон 22.07.2026 08:41 • Заявить о нарушении
Кстаті, шановна Олександра, твоя фраза о "мимошедшем перехожем" дарувала мені ідею, як і сам вірш натхнення для свого "Завжди мої" , побачиш натяк якщо буде бажання.
дякую за чудо - відчути чудо невтомного почуття...
дякую, ти сприяла заново відновити свої прості натхнення 17 і раніше літ,+
Добрих сил тобі!
Владимир Шеврон 23.07.2026 22:53 Заявить о нарушении
дякую за чудо - відчути чудо невтомного почуття...
дякую, ти сприяла заново відновити свої прості натхнення 17 і раніше літ,+
Добрих сил тобі!
Владимир Шеврон 23.07.2026 22:53 Заявить о нарушении