І знов прийшла весна,
А миру все немає.
Як довго вже війна
Життя людські ламає.
Як хочеться скоріш
Поїхати додому,
Де рідний мій поріг
Виснажну зніме втому.
Так хочеться від дум,
Від болю відпочити,
Не відчувати сум
І просто в світі жити.
Та тільки як забуть
Такі болючі втрати?
У пам'яті живуть
Ненависні гармати.
О, як душа болить!
Ще ниють в серці шрами…
Чи заживуть колись
Усі пекучі рани?
I знов прийшла весна
© Copyright: Галина Чехута, 2023
Свидетельство о публикации №123030104656
Свидетельство о публикации №123030104656
Рецензии