До Апулея крiзь товщу часу

Що їм віслюки,
То нам Гекуба.

Одвічноюнісна,
Лінкуватогаджетована

Та все ж
Чуттєзалежна.


Золоті хвилі
Езопіанства
На кремезнотлі
Безкрайнорадощів.

Він перетворювався
На низькоінстинктовість,
Небопідрядність,

Ухвалькуватоекваторіальність

Ниби світлописом
Відповівши
На крамницемрячність
Кресалогойдалок
Ритмострави.

Час-бо був
І лишиться
Льоноподібно-
Цукрострімким,
Думкозаглибним,
Кристалоплавким
Небуттєствердним.


*
 Апулей - автор числених філософських творів, драматург, ритор, майстер Ars Liberae, громадський діяч.

Досліджував філософські універсалії, людську природу, устрій суспільства, традиційні давньогрецькі вірування, охоче писав поеми й нариси, робив довгі й переконливі промови.

Створив трактати й тези, що вони не втрачають актуальності по сьогодення.

Був вченим, митцем, першокласним автором промов, пропагатором мудрості й адептом поліматичного (тобто широкомайстерного) світобачення.

Мав смак, ерудицію, був цілеспрямованим й високоповажнотактовним.

** Гекуба - німфа юності, яка подавала нектар та амброзію богам Олімпу