Темніє… Блимає свіча,
накрили сутінки оселю.
Вогонь на припічку зачах
і лізуть думи невеселі…
В трубі відлунює орган,
йому вторує сумно скрипка.
Нічний лютує ураган,
немає тиші і на дрібку!
Нуртує, крається, скимить,
гасає по воєнних тропах…
Не покидає і на мить
питання – Що там у окопах?!
А на війні – як на війні.
Біда нещадно рве країну
і сірі тіні на стіні
снують уперто павутину…
27.02.2023
Вечiрня меланхолiя
© Copyright: Олександр Мачула, 2023
Свидетельство о публикации №123022804243
Свидетельство о публикации №123022804243
Рецензии