І день - не день, і ніч - не ніч,
Хоч тисячи облич навколо.
В безхмарну далечінь поклич
Мене, життя сріблясте коло!
Поклич мене в країну мрій,
Що щастям сповнена і світом,
Де я знайду притулок свій
І де завжди панує літо,
Де мирне небо і тривог
За співом солов'їв не чутно,
Туди, де Ти лишився, Бог-
Ласкавий, щедрий, всемогутній!
Так швидко витікає час,
Що на життя мені лишився.
Прошу, мабуть, в останній раз
Бо я, нарешті, розгубився.
Весняних пролісків з землі
Голівки потягнулись в небо.
І, наче, чується мені:
"Я дам тобі, що буде треба!"...
И день - не день...
© Copyright: Георгий Олегович Хват, 2023
Свидетельство о публикации №123022707027
Свидетельство о публикации №123022707027
Рецензии