А на порозі вже весна,
птахам пора додому,
у свої гнізда,
жити по новому.
Та все війна стареча
шкандибає,
трясе кістками так,
що люд лякає,
ще й косу сивую плете.
Так хочеться кричати
на всю силу:
"Тікай страшна подалі,
а краще - вмри,
щоб більш ніхто не знав
страхіть біди,
Дорогу дай весні і сонцю,
пташкам і квітам на віконці
і літу, осені, зимі,
а небу- миру і зірки."
А на порозi вже весна...
© Copyright: Наталия Ехлакова, 2023
Свидетельство о публикации №123022407938
Свидетельство о публикации №123022407938
Рецензии
