Я спробую писати знов про осiнь...
Як жаль, що цьогоріч вона гірка,
Напружена, зовсім не гомінка,
Тривожна..
Про війну не буду -
Досить...
Про післясмак згорілого добра,
Що обпалив нам полум'ям легені -
Не хочу...
Згинь з землі, недобрий геній,
Тобі я осінь точно не віддам.
Вона моя, віднині і довіку,
Вона частина серця і єства,
Неначе подруга, або скоріш сестра
Ми з нею так давно до цього звикли...
Малюємо і пензлями, і словом
Пейзажі різнобарвні і ясні.
І не завадять нам дощі рясні
Весь світ зробити різнокольоровим...
8.09.22
Свидетельство о публикации №123022305987