червоне з чорним спомин дум,
бабусин хрестик,
де під вузлом ховала сум
звичайним жестом,
де перетворювала біль
та тінь печалі
на дивовижний водевіль
десь у Версалі…
в старій світлині рушники –
душа домівки,
їх не знівечили роки,
то ж в них підтримка,
в них все бабусине шитво
та мамин дотик,
то він і є – мій статус кво,
та щастя ноти…
24.01.2023
бабусин хрестик...
© Copyright: Людмила Аристархова, 2023
Свидетельство о публикации №123022303667
Свидетельство о публикации №123022303667
Рецензии