Гармонію і мир в моїй душі
Одного разу зруйнував світанок,
Коли, немовби хижаки чужі,
Урвалася у двір навала п'яна.
Ревіли танки, чулись голоси
Жорстоких, озвірілих окупантів,
Здавалось, я попала в ті часи,
Коли земля страждала від мутантів.
Кидався в очі вражий триколор,
Ненавистю пронизував повітря.
Викрикував команди злий майор,
Немовби утикав у душу вістря.
Ось автоматна черга від воріт
І тупіт безпощадних владних кроків…
Куди подівся мій щасливий світ,
Де злагода і мир, жаданий спокій?..
Зруйнована гармонiя душi
© Copyright: Галина Чехута, 2023
Свидетельство о публикации №123021907701
Свидетельство о публикации №123021907701
Рецензии