Мед. комиссия в военкомате

    
( Язык разговорный – суржик, а литературный так быстро развивается, что его никто не знает)

- Заходь, заходь. О, видно, шо здоровий –
Синець під оком и прищур суворий.
Погано ходиш, бо болить нога?
Так-то ж одна, а е іще й друга.
Розходишся,  дорога не слызька.
У сухопутьні підеш ти війска.

А ты, товстий, шо окуляри треш,
Оптіку любиш? В снайперы підэш.

А ось старий и зігнутий в дугу.
Ну, що орел, дамо чортів врагу?
Ти ще й  глухий? Для війська ты – знахідка!
Тебе чекае й плаче самохідка.

Руденький, шо я смішного сказав?
А ну підходь, підходь, дивись в глаза,
И вени покажи. Да ты артіст –
Б'єш точно. Ось і е артилерист.

А хто це лизе? Що, не маєш ніг?
Як бы були, то встав бы и побіг?
Не думай ти про це, бідненький, зря –
Сапером будиш, поповзеш в поля.

Не тичь ты, лисий, справку мені в ніс,
И не дивись в вікно, як вовк на ліс.
З дурдому тебе випхали давно,
Командувати станеш, як в кіно.

А гроші хто поклав мені на стіл?
Ти? Та за це тобі ж - розстріл.
Ти хворий! Ось відстрочку на, тримай.
Не на завжди, а з осені по май.
   
     *      *      *

От так весь день трудюсь, як у станка,
Для того, щоб міцьні були війська.