Театр

Ни криков «браво», ни оваций...
                Нила Высоцкая


Свои мы отыграли роли:
плохая мать, плохая дочь...
Нет больше жалости и боли,
ничем несчастью не помочь.

Признать осталось: я бездарна,
итог – позорный мой провал...
Пустые реплики коварны...
Безмолвный, равнодушный зал.

Да, было то игрой для зала –
не репетиция была,
где не успела, не сказала...
Жила ли я иль не жила?

И Гамлет здесь теперь не в моде,
и ни к чему напрасный спор.
Премьера снова на подходе,
готовит роли режиссёр.

Ни криков «браво», ни оваций,
хоть роль исполню до конца,
и лишь полотна декораций
назавтра выбросят с крыльца.


Театр
Свої ми виконали ролі:
схибила я, схибила ти...
Немає більше сліз і болю,
нічим вже не допомогти.

Мабуть, акторка я бездарна,
і це ганебний мій провал.
Зробить щось намагання марні.
Безмовний і байдужий зал.

Шляхи мистецтв такі каверзні,
і, хоча Гамлет ще не вмер,
нова вистава вже на черзі.
Готує ролі режисер.

Ні криків «браво», ні овацій.
Життя іде в невороття.
І тільки мотлох декорацій
ми викидаєм на сміття.
                Ніла Висоцька