"Чи ж так своє віддать зумію? -
Не втратити й хвилинки всує...
Кажу в минуле у надії,
Що майбуття мене почує."
В.Моруга
Як хочеться діждати втіх,
Хоча б небесних...Хоч - нізвідки...
Щоб сльози перелились в сміх,
Щоб у душі пахтіли квітки...
Щоби сміливий чарівник
В мій погляд скрушний, споночілий
Якимось побитом проник -
І всі б тривоги відпочили?..
Барвиста казка кольорів
Зігріла б днини прохолодні -
І смак життя замайорів,
А сірість - рушила б в безодні...
Я так чекаю джмеленя,
Що задзумить на квітах в будні,
Що, як цей час не підганя,
А все ж відчую неосудні
Небесні таїнства летючі,
З окільченим єством співзвучні!..
Я так чекаю...
© Copyright: Маргарита Метелецкая, 2023
Свидетельство о публикации №123020504963
Свидетельство о публикации №123020504963
Рецензии
Дорогая моя Маргарита!
Певучесть строк, изысканность чувств восхищают!
Не могу налюбоваться на Ваши творения!
А фотографии Ваши — шикарные!
С нежностью,
Наташа
Наташа Корецкая 08.02.2023 21:26 • Заявить о нарушении
Певучесть строк, изысканность чувств восхищают!
Не могу налюбоваться на Ваши творения!
А фотографии Ваши — шикарные!
С нежностью,
Наташа
Наташа Корецкая 08.02.2023 21:26 • Заявить о нарушении
Дякую, люба Наталочко, за схвальний відгук! З Любов'ю - Маргарита
Маргарита Метелецкая 09.02.2023 14:45 Заявить о нарушении
Маргарита Метелецкая 09.02.2023 14:45 Заявить о нарушении