Ночь промелькнула февральская...
Трохи насіявся сніг -
Припорошив ледь дерева,
Ковдрою тонкою ліг.
Вітер застиг і не дише.
Мрії свої досипа?
Дивна, небачена тиша -
Наче стомилась зима.
Все вже чекає на вЕсну,
Серце у грудях щемить.
Може тоді я воскресну? -
Так іще хочеться жить!...
****************************
Гаснуть засмучені зорі,
Місяць іде спочивать,
Схили чорніють Дніпрові,
Бані церковні блищать,
Мить - і розтане намисто
Із золотих ліхтарів.
"З ранком, улюблене місто!
Доброї долі і днів!"
Вранці виходжу із дому,
Вже не рахуючи дні.
Стежка моя невідома!
Де, що наснилась мені?...
Утренний Киев
Свидетельство о публикации №123020501520