Я – чоловік вродливої. Давно.
І дотепер хвилює її врода.
І бачити щомиті є нагода
Це щемне і привабливе кіно.
Вона не любить поглядів впритул,
І каже, що впритул я бачу зморшки,
Та я впритул щораз встигаю трошки
Вдивитись у кохану красоту.
Так і живемо, і життя – мов гра,
Де кожен знає всі ходи і звички...
У ніжності й краси – її обличчя,
І підійти впритул – завжди пора...
Я - чоловiк вродливоi. Давно
© Copyright: Миклош Форма, 2023
Свидетельство о публикации №123020302994
Свидетельство о публикации №123020302994
Рецензии