Про погане думати не хочу,
А воно, немовби із щілин,
Лізе і шепоче щось пророче,
Забиває в душу гострий клин.
Не дає ні мріяти, ні спати,
Ні забути хоч на мить біду.
День і ніч вчуваються гармати
Та звістки про каверзну орду.
Не втихають сумніви і смуток,
Душу рвуть життєві віражі,
Роз'їдають, як отруйна рута,
Розсуд, що і так вже на межі.
Всюди назирає небезпека,
Спокій - у прицільному вогні.
Рай земний перетворився в пекло,
У підступність підлої брехні.
Небезпека
© Copyright: Галина Чехута, 2023
Свидетельство о публикации №123020206074
Свидетельство о публикации №123020206074
Рецензии