Негода, наче дим

Негода, наче дим їдкий

Учора йшов щедротний сніг,
Не віщував дощі й калюжі.
Сніжинки падали до ніг,
Мов рятувалися від стужі.

Хотілось бігти навмання
Туди, де маревом сріблистим
Мигтіло лісу убрання
У сяйві снігу урочистім.

Морозом дихала земля…
Сніжинки в танці граціознім
Раділи, що прийшла зима,
Кружляли, як в раю господнім.

На ранок дощ і мокрий сніг
Занапастили всю чарівність,
Немовби ворог підстеріг
І стер красу і гармонійність…

Негода, наче дим їдкий,
Задушні сіяла тумани.
Відчуло серце біль щемкий,
Немов від ниючої рани…


Рецензии
Бежать хотелось, наобум.
Зимой! И пятками сверкая.
Покинув дом свой, или чум.
Как при нашествии, Мамая.

Иначе, загребут всех скопом
Ведь мы - «Едины», с этих пор!?
Сидеть, на корточках в окопе:
- Скрывая грех чужой… Позор.

Промёрзшая, и вдрызг земля.
Миг тишины, для нас награда.
«По планам» - Всё идёт Кремля.
Нас целый день, утюжат «Грады».

Все неудачи, как туман…
- Развеять, обещает Вождь,
Ещё сто тысяч! На таран.
Очередная – Кремля ложь.

Уважаемая Галина! Я писал лирику.
Могу и сейчас, но… Не имею права,
Пока не закончится, этот геморрой…
- Который на смеем мы, назвать войной.
С уважением МатВей.

Матвей Сходовский   02.02.2023 11:46     Заявить о нарушении
Спасибо, Матвей за такой замечательный комментарий. Удачи вам и вдохновения.

Галина Чехута   02.02.2023 14:17   Заявить о нарушении