Я не перший, хто править світ
лезом думки і смутку клеєм.
Я не перший, хто бачить кров, замість синіх, як ніч, чорнил.
Я не перший, чий дух розквіт
між тевтоном та іудеєм,
що сплелися, немов рідня, у невтомную пару крил.
Я не перший, кого болить
від забутого в серці шила.
Я не перший, кому зима віддається заради снів
про єдину і щемну мить
поєднання безсилля сили
із могутністю душ слабких, що себе віддали весні.
Я не перший, що збив іржу
з перекручених цвяхів Сина.
І не перший, хто знає хід в абсолютно примарний рай.
Та останнє, що я скажу:
- Я кохаю тебе, єдина… -
щоб поринути в спокій там, де чекатиме знов Синай…
Не перший
© Copyright: Александр Ноцкий, 2023
Свидетельство о публикации №123013105907
Свидетельство о публикации №123013105907
Рецензии