Десь колись, можливо, потім
я дозволю собі заплакати,
посаджу все в останній потяг
і ,прощаючись, закривати
своє серце на відчуття ніжності,
доброти і душевного спокою,
де вже мінімум тої привітності
і де максимум життя докору..
/Десь колись, але точно не зараз,
бо так важко живе відпускати,
не скажу, що життя - то є кара,
головне - аби мінімум Важливих втрачати../
Десь колись, можливо, вже через трохи
я дозволю собі повністю здатись,
а на даний час кожен мій подих -
це молитва за тих, хто відданно
вміє самому собі у правді зізнатись..
Десь колись, можливо
© Copyright: Рэйнни, 2023
Свидетельство о публикации №123013006466
Свидетельство о публикации №123013006466
Рецензии