Ремейк известного стихотворения

РЕМЕЙК  НА  ВІРШ  МІХАЇЛА  ІСАКОВСЬКОГО  «ВРАГИ СОЖГЛИ РОДНУЮ  ХАТУ,,,»

Русня  спалила  рідну  хату,
І  розстріляла  всю сім"ю.
Куди  тепер  іти  солдату,
Кому нести  печаль свою?

Пішов  солдат в журбі глибокій
На перехрестя двох  доріг.
Побачив він за кілька  кроків
Могили, й стриматись не зміг.

 Стоїть  солдат, й клубок у горлі
Застряг  непрошений за мить.
Сказав своїй дружині в горі:
«Біду сльозами не залить.

Вставай, рідненька, зустрінь мужа,
Та приготуй йому обід.
Я йшов  до  тебе  довго  дуже,
Накрий мені на стіл, як слід».

Ніхто  не відповів  солдату,
Ніхто його не зустрічав.
Загинула  дружина й мати –
Рашист снаряд «подарував».

А  вітерець траву могильну
Навкруг  тихенько  колисав.
Русню зумів збороти сильну
Солдат, легендою що став.

Зітхнув солдат, ремІнь  підправив,
Розкрив  мішок  заплічний свій,
І пляшку пом"януть поставив
На сірий  камінь гробовий.

«Ти не  жури мене, рідненька,
Що я з"явивсь   такий  тобі..
Хотів за  тебе пить, сердЕнько,
За  упокій  п"ю, далебі.

Нехай  ізнов  прийдУть  подрУжки,
Та не зустрітися вже нам.
І пив солдат з своєї кружки
Вино з печаллю пополам.

Він пив – солдат, герой народу,
І з болем в серці говорив:
«Я довгі роки бив сволоту,
Рашистів  сотні положив».

Хміль брав, і сльози  покотились,
Його не  справджених надій.
На гімнастьорочці  світились
Медалі визвольних подій.  08.08.22
.