А я не буду витрачати сльози,
а я не буду витрачати нерви,
а я не буду забивати голову
спогадами нашими.
Нехай вони помруть,
я нічого нікому не скажу.
Дякую, за досвід.
Все було гармонійно,
Все було добре.
Відпущу спогади
Стане простіше,
поліпшитися.
Видихну вільно,
не хочу дихати я минулим.
Закрию туди двері на замок,
що б не було повернення,
і що б назад не тягнуло.
І буду жити як хочу,
і немає потреби в думках, схваленнях чужих.
А я не буду Украина
© Copyright: Анна Бондаренко 8, 2023
Свидетельство о публикации №123012906642
Свидетельство о публикации №123012906642
Рецензии