Ридна стэп

Від саг пахн; з;мл;ю солоной
и сп;кой заколиш; даль
коли залье в;сь світ чорвоний
з н;біс колина золота.
***
Залье вона, тай растр;вож;
по всіх притилочках ст;пных
тіх шо співають дуж; гож;
тай славлють сиві полини.
***
Вони прославлють їх до віку,
ни ті шляхи н; кур;ні
ни т; шо стрібно чоловіку
а т; шо н; горить в огні.
***
Ц; вільный віт;р він качае
сиротскі гилі тай бурьян
в далі яку н; узять очами
ц; місяць довгими ночамы
який ще бачів п;рвих самах
тай мовчки дивицця в л;ман.
***
Це вс; оно простор тай воля
долоні дикой ц;л;ни
та у балках низ;нький т;рник
вс; шо родило д;к; пол;.
***
В цій  край ор;лики л;тять...
ц;й б;л;б;нь моя д;ржава
я тільк; свет святий бажаю
родной з;млі на вс; життя.
***
И  як м;ні ц;й світ н; звать!?
Як мні за єго н; молитись!?
Ти ст;п широка рідна мать
а ми твої всі рідні діти!
…
Мы всі з породи ст;пників
з кр;стом христовим під од;жой
клочок ст;пу родной з;млі
від мат;рі на щасття д;ржим.
***
Роди рідн;нька  всі віка
вс; ц; за шо птахи співають
тай в захіст сына козака
шо рідну мать н; забувае!



© copyright: александр жуков1, 2020
Кади ; ст;пу кури куделі
пъсядуть па  чюмацкіх хляхах
сабе ;с ;мшана; пастелю
нъгандаблю дъ г нєбу лягу
...
пазирчю у разлой, на верьх,
; паплєкій шолк н;бес в;лікіх-
;де маштак хмарной пабег...
тама ангало; сьв;ти; лік;.
...
Я тах т;млю, чо пат паслед,
кади сгарять ст;пя; в акраї,
съ муругай земі ; другалет
муравий батлавук набгаїть.
...
Живуть ст;пя маї н;хай,
у вальгате, дъ у вакані.
Пущай казак жи н; пр;станіть
радіцца каг ст;пной курай!
...
Бегі маштак маєй руди,
дъ тах  чобъ н; б;ло вукорна.
Чобъ з верьху, кабизясь, д;ди
зв;здом гл;делі у ночі чєрнъй...
...
Тади пайдуть каріннік;
н; растачілсі Дон на воду,
дъ н; замстілі казак;,
;  ст;пу, магутнїю пароду...

А Жукъ;.03.12.2019г  06:38
У с;рці хвором якийто тр;п;т
Як від вітру бурьян кача
По своей батьківщіни ст;пу
Дурн; с;рц; сумуе скуча
...
Десь всплакн; а д;сь заспівае
Коли котицця місяц у ночі
По моєму козачєму краю
В маничь золотом с кручі точіть
...
Золочєними та рябими
Підуть хвилі к колмицким степам
Шоб по б;р;гу золотом вимить
Слід д; кінь був козачій ступав
...
Д; було моей крови як свету
У сонцепік коли хмари н;ма
Та шуміла орда наша вітром
А т;п;р тільк; л;хкий туман
...
Запокинуті та забуті
Козаками міст;чкі сумні
Заросли хр;сти у з;млю нагнуті
Кришой зхилинной на курині
...
Тільк; гл;чік розбитая памьять
Д;сь ц;глина та копань заріс
Та біліють бази гарманами
Як кістки у дотлівшой золі
...
Чош тобі мому с;рцю н; плакать
Шо осталося ти у ст;пу
Як з ногой п;р;битой собака
И н; знаїшь куди д;ржать путь
...
И кричішь як та сирота плаче
По присуді,станиццям, базам
Тільк; сліз тіх ни хто н; побаче
Від того шо н; плаче козак
...
Мож; хтось д;сь почуе слово
Тай укол; воно єму у грудь
И захоче він узяцця за повод
Та до рідною хати зв;рнуть
Б;гу па хутарах Прідонїя
Иде д;до;скїя шляхі
Рахманнъй ден задалсі нон;
В;зу нъ Дон нізкой пахіл

Дъ тольк; серца бїєтца густа
Чо н; падьять каня ; дибк;
Па хутарах на нон; пуста
Ак туд н; жилі къзак;

В;сіть ак ліст нъ гілкі квєлъй
Нъ хутарской правленїи ;лак
Дъ бусурманін гоніть тєлак
Куди в;літь ;му Аллах

Каму шумнуть «Здаровъ дн;валі?»
Чоб серца каг маштак пашло
Кади ;му слабоду далі
У степ с;гнуть б;з уділо;

;х, братка, идосі ми зябкїя
Н; ;зял казак сабе Прісуд
; душе земь наша - Къзакїя
Дъ къзакох н; густа туд

Б;гу, дъ глазїямі зиркаю
Татарци, турци, русак;
Иде казак ніхто н; знаїть
Да ; даліся їм къзак;

Пилять ; ст;пу шляхі-дарогі
Л;жать крімєннъя хр;сти
Дъ я малю прід їмі Бога
;с;вишній грех нама зъпрасті

Дон възв;рні радному сину
Згуртуй казачїя кравя
Чє век б;тнують па чюжбінах
Чєб нама жисть зачять снавя

В атвет скріпіть муругай доскай
Курень... акой стаїть зазря
Дъ баз забрал кавил сіротскій
Паганий ст;павой бурїян

Сиграю, то чо серца кажить
Хворь у єм на жись н; зъмалчіть
Дъ ч;р;з ;нта песьня наша
Журбой налітая крічіть...
Батькові
 
Давай обнімимся покріпш;
Дасть Бог до дому пов;рнусь.
Якіх ст;шок господь напиш;
Хай дасть н; позабуть одну
***
Давай обнімимся покріпш;
Н; на прощання, а к тому,
Шо сильні ми до новой встрічі -
Хай годи сил у нас займуть.
***
Вж; д;сь я на чужом порогі
Та чую голос твій у далі -
Він від забот наказом строгим
Мні каж; дуж; н; пили
***
У цію строгості опіка
Тв;рдить,-"иди мій рідній син"
Та з н;ю я піду до віку
На віт;р гнущій гилки спин
***
Дожно у цію жизні стало
Шо той хто с;рц;м чоловік
Єго як кр;мнєм по крисалу...
Та лізуть спать на голові...
***
А батько став м;ні примером
Дав человічности урок.
И з цію праведною вірой
Я нових н; страшусь дорог.
***
Було, шо добр; навзничь падав,
Та віт;р – юность бив в лиц; -
Ще чув ноздрями крови ладан.
Но н; лягав під мир оц;й
***
Н; знаю, як гоподь напиш;
У жизнь цій шляхив - т;сьму
И вс;ж н; сєдні, хай пізнеш;
Т;бя я кріпко обніму.
***
С тобою сядимо на спризбі
И станемо старикувать
За літ пробіглих плєнки сизі
За мир та все шо в єм бува
***
За рідних та за діда вспомним
Як в детстві я у шкоду вліз
Та шо в ст;пу пасуцця коні
И бьють копитом по пилі

 

           Моєму батькові Жукъву Василю Лаврентійовичу
Кади стр;гуть сабе вуси
Дъ парастають барадамі
У придмер Ядриса чі Муси
Дъ у розлік з роднимі д;дамі
…
;що вдягнєть ак з глузд пабех
Той ялимок- аткель вон узятий?
Чі батьк; гоцал тах у т;бе?
Каг забурунни; робяти!
…
На їх н; зрилі би глаза
На вродь каг з глуздамі нігода
Вон сам с;бе завєть казак
Ди память батькіну прагойдал
…
Н; чікіляють т;л;шом
Прид меньшим, на людя,на гості
З ;амілі;й н; йдуть ;що
Пад сіпу падкладая горсті
…
Н; носють кольци казакі
Уж ; т;х чє пад в;нцом надети
Сугл;нь старие картички
Иде казак н; с той приметай
…
Каг добр; ежлі еднай син
Сабе прачкнєть с;рьгамі вухі
Чєб вемь бул кажнай вон андін
У батькі з матр;ю старухай
…
;сє то чє разлікуїть наз
Казак д;ржи уцепясь зубамі
Хай зрять людя той розлік у раз
З инага рода плем;намі
…
Чє н; стаянкамі вади
Па венах казака набрата
Тама память усей тваєй руди
Па єй увесь звичай дъ адати
…
Па єй табейнъй разгутор
За баз ; радітелскай станіце
;де казакі ;п;рєд гуртом
;стр;валі светлаї седьміци

© copyright: александр жуков1, 2020
Кади стр;гуть сабе вуси
Дъ парастають барадамі
У придмер Ядриса чі Муси
Дъ у розлік з роднимі д;дамі
…
;що вдягнєть ак з глузд пабех
Той ялимок- аткель вон узятий?
Чі батьк; гоцал тах у т;бе?
Каг забурунни; робяти!
…
На їх н; зрилі би глаза
На вродь каг з глуздамі нігода
Вон сам с;бе завєть казак
Ди память батькіну прагойдал
…
Н; чікіляють т;л;шом
Прид меньшим, на людя,на гості
З ;амілі;й н; йдуть ;що
Пад сіпу падкладая горсті
…
Н; носють кольци казакі
Уж ; т;х чє пад в;нцом надети
Сугл;нь старие картички
Иде казак н; с той приметай
…
Каг добр; ежлі еднай син
Сабе прачкнєть с;рьгамі вухі
Чєб вемь бул кажнай вон андін
У батькі з матр;ю старухай
…
;сє то чє разлікуїть наз
Казак д;ржи уцепясь зубамі
Хай зрять людя той розлік у раз
З инага рода плем;намі
…
Чє н; стаянкамі вади
Па венах казака набрата
Тама память усей тваєй руди
Па єй увесь звичай дъ адати
…
Па єй табейнъй разгутор
За баз ; радітелскай станіце
;де казакі ;п;рєд гуртом
;стр;валі светлаї седьміци

© copyright: александр жуков1, 2020
Була козакія -н;стало
Трещать кістками жорнова
; тіх шо дол;нько зховала
Пощітані по головах
…
Н;щадно счовгані до тіла
Кровя н; зрізанних родів
Розділині  у світі білом
Як б;р;г з б;р;гом у пруді
…
И славні лицарскі закони
Усю жизню старих козаків
Як большаки у ц;рквах їкони
Стягли у двір за бічовки
…
Стягли ус;, п;р;бальџіли
Придумали своїх царьків
Проварюють смітник у змилок
Та накликають- "казаки"
…
А ті б;здумні вдів лампаси
В грудя напхали дух рабства
"Казак" по духу чі по класу
Еван не помнящій родства
…
Горить з;мля під н;бом синім
Від бр;хній шо пл;туть вори
Як сотні літ було у росії
Ни хто їх гадів н; зарив
…
Було б тоді на світі лепо
Коли підпалювали дон
Як би узяв Кондрат з Мазепой
Кубл;ний байстрюками трон...
…
Була козакія -н;стало
Прильщають з;млі чужаків
В дідів н; кому н; спускали
Чі ми браточки н; такі?
...
Чі поріділа кров по жилах
скаженна, дідова, стара
шо за свій дух плював на тіло
ми розучілись ум;рать

 
В ст;пу бурьян,  пасуцця вiвцi ситі
З;мля напилась дожжіком рясним
Д;ж козоки…? В отвіт посвисн; віт;р…
Д;сь у поход дожно пішли они.
…
Від маничі р;ки до старой салі
Д; від папах рябіло у очах
Сєгодні ;нородці посідали
Городють баз там д; чужий очаг
…
Тай кажуть мні-
Чєго ти к нам пр;п;рся
Ці з;млі ми купили у москви
Я н; зд;ржав та вирвалося з с;рця, -
… Мої могили викупили вы!!!?
…
Ця вся з;мля ч;р;з вогонь в;ликий
 Дідам за кров досталася колисі
Тай сотні літ вони жили до віку…
Tа тiк; дуж; мало зб;р;глись
…
З ціей з;млі
шо кажишь узяв за грощі
В того хто н; ;міе кровних прав
Жени з могіл ов;ц у тур;цкі рощі
 Дале;ко д; твий дід мусий, арам
…
Тут козаки хозяевами будуть
Да пок; ; в ст;пу хотяб один
Шо називае з;млю цю присудом
Та помн; шлях яким козак ходив
...
Н;хай сєгоднi ходють вiвцi ситi
Едять  бурьян та н; оставлють слiд
В тій кажной билкі - козаки побиті
Якi присуд ховають від копит
...
Моя з;мля,моя свята д;ржава
Присуд б;скрайнєй волі ст;повой
Ж;ви в віках хай т;б; н; пужае
Шо син вп;р;д увклався головой
...
Ми з нову прийдем як було віками
Ми возьмим шо від крові нам л;жить
Чі зря діди прозвались козаками
 Чі нам за зря у цєму світі жить!

© copyright: александр жуков1, 2020

В ст;пу бурьян,  пасуцця вiвцi ситі
З;мля напилась дожжіком рясним
Д;ж козоки…? В отвіт посвисн; віт;р…
Д;сь у поход дожно пішли они.
…
Від маничі р;ки до старой салі
Д; від папах рябіло у очах
Сєгодні ;нородці посідали
Городють баз там д; чужий очаг
…
Тай кажуть мні-
Чєго ти к нам пр;п;рся
Ці з;млі ми купили у москви
Я н; зд;ржав та вирвалося з с;рця, -
… Мої могили викупили вы!!!?
…
Ця вся з;мля ч;р;з вогонь в;ликий
 Дідам за кров досталася колисі
Тай сотні літ вони жили до віку…
Tа тiк; дуж; мало зб;р;глись
…
З ціей з;млі
шо кажишь узяв за грощі
В того хто н; ;міе кровних прав
Жени з могіл ов;ц у тур;цкі рощі
 Дале;ко д; твий дід мусий, арам
…
Тут козаки хозяевами будуть
Да пок; ; в ст;пу хотяб один
Шо називае з;млю цю присудом
Та помн; шлях яким козак ходив
...
Н;хай сєгоднi ходють вiвцi ситi
Едять  бурьян та н; оставлють слiд
В тій кажной билкі - козаки побиті
Якi присуд ховають від копит
...
Моя з;мля,моя свята д;ржава
Присуд б;скрайнєй волі ст;повой
Ж;ви в віках хай т;б; н; пужае
Шо син вп;р;д увклався головой
...
Ми з нову прийдем як було віками
Ми возьмим шо від крові нам л;жить
Чі зря діди прозвались козаками
 Чі нам за зря у цєму світі жить!

© copyright: александр жуков1, 2020
Я в жарт сказав дивись мій друх
У п;т;рбурзі д;сь по стачок
Як підуть люди громко у слух
зачну балакать на балачкі
…
На зустрічь ось вони ідуть
Кричу<дивись як гарно дуж;!>
Той хто почув став важко дуть,
Очами гр;буя утюжить
…
Коли їм шо зробили ми?
Чі на дущі у їх руїни?
Чі т;л;бач глузди промив?
Зробив врагами усю вкраїну
…
Та я кажу  з оцих люд;й
Шо став як тій б;рюк д;вицця
Вони ни коли тай ни д;
У жись н; бачіли вкраїнця
…
Так від чєго ж ти Христьянин
На м;н; чвіркаешь очами
Дожно тобі в;сь світ един
З оцій шаєй т;л;бачами
…
Но тільк; кров шо льють водой
На тім краю шо звався русью
Н; буд; бівше молодой
Хочь як ти чоловік н; дуйся
…
Хочь як ти с;рцем н; кляни
Но ти тоді вс; поймись після
Шо ти такий ж; як вони
Но тільк; н; поняв війни
Гімна на кров н; замінив
Та сам на с;б; дущще злисся
…
Бо вас рабують як діт;й
Як рабовали так и далі
Н;ма вам роздиху ни д;
Сини синів страни кайдальной
…
У ипатаках жизну збуть
Робить з грош;й собі їкону
Та бігт; пок; н; впадуть
Кудись до нового айфона
…
Та лаять на чужих врагів
Шо з рідного зробили брата
Та н; побачів у жизні зги
Діт;й оставить лаборантам!
…
Прости господь оціх люд;й
Бо нам н; бачіть бівше миру
Та дай їм волі хоч на д;нь
Шоб хочь на миг н; йшли
                за вітром

(цей вірш написан тім хто у росії ненавиде балачку и все шо звязано з вкраїной)


Т;ч; з хмари на з;млю
Рябить кругом від калюжок
Злітае по гилках з;л;нь
Та шось у с;рці не дуже
...
Кочують хмари спокойні
Но дуж; рвуцця на волю
Позабазовані коні
У чужом краю від н;волі
...
Той хто родився у діброві
Гай тісний с;рц;м приймае
А я у ланах ч;бр;цових
С;б; дітєм успоминаю
...
Д; ми до того богаті
Шо радость с;рц; н; вміст;
Коли у рідною хаті
Усі зб;раюцця умісті
...
Чого ж тоді ми шукаїм
Кудісь біжим з з;млі рідной
а там за чорному гаєм
и рідной хати н; видно
...
Чужбина усіх принімае
Бо любе тоскную пісню
Та тіх шо вітром блукають
За пл;чі торбу повісив
...
Т;ч; з хмари на з;млю
Рябить кругом від калюжок
Вс; пройд; як жизні з;л;нь
Та пройдуть усі нащі дущі

© copyright: александр жуков1, 2020


Вспоминаю кажний гожий д;нь
Словом т;плим за ус; до Бога
Тільк; памьять довга знае д;
Я ст;шки ногами п;р;чєвгав
…
Тільк; с;рц; як дурний бичок
Шо стрибнув у ст;п ч;р;з загату
Буд; помнить юнністі птичок
 Соб;рая віт;р в хвіст задратий
…
Буд; двір мій рідний каганцєм
В жизні цій засніжиной світицця
Шоб коли зам;рзнув в мирі цєм
В память ліг як у т;плую копиццю
…
Хай л;тятя як листя по з;млі
Всі мої рострачані м;нути
Я прийшов шоб жажду утолить
Тоскной пісні у мирі цєм забутой
…
За свят; за волю за Христа
За любов похаблину людями
За людскою н;навісті яму
Чєрной злоби воронєну сталь
…
Скік; Бог наміряв мні Жила…?
… Усю віддам тр;п;щущую душу…
Хай закусють думки уд;ла
Шоб словами с;рц; п;р;дужать
…
Памьять ц; як дальні каганці
Шо в ст;пу обрій в бурьян ховае
И коли хтось возьме думкі ці
Мож; шось свое у них узнае
…
И як місяц з хмарних гузирів
Виперн; д; світють ясні зіри
Тай отчін; ст;шки из нутрі
В т;плу памьять на душі простіри



Г;й ви нороди росії та миру
Дивіцця у н;бо там зірки тай тільк;
Там ось віт;р;ц та чорні діри
Луні оп;льсин та місяца килька
...
А вам сказали шо н;бо свято
Шоб ви шукалі у єм спасіння
И у тому хто був на хр;сті роспьятім
Е смисл миру та покланінья
...
Н; вірьт;, н; слухайт; будьт; простіш;
Гуляйт; так як вам завтра до плахи
Скачіть и паліть н;хай віт;р колиш;
Над костровищами димні стяги
...
А сєдні тіх хто був вірний короні
И бив нагайками вас по тілу
Ми б;з суду и хр;ста зароемо
Крови напьемся з ч;р;пів білих
...
Ми на штики їх діт;й нанизаемо
Вир;ж;м матір з утроби цій гиді
Та и у бажанії см;рть оглядая
Будим у кострі новой віри палить їх
...
А як вам хто стан; на ст;шкі до світу
Та буд; просить у вас діло иное
Помнить шо той псіхіятор свердлов
Усіх обличів їх у хворь параною
...
Слав
           ус;могущее
                иудійство!!!
Бий по корню,рубай усю породу
Н; стрібно думати -б;ри та действуй
Ріж,коли,насільствуй, уродуй
...
И н; дамо ми т;бі очнутись
У омуті чорвоном покойся смирний
Бачішь шо вж; контінент покачнувся
Руський був а став народів миру
...
Дуже вгаварівать вас не пришлося
Самі одягнули бічову на шию
Шо тобі мудрому з сивою просідью
Лаять тепер мертвецця иудія
...
Гей козак -бурєй у серце пронятий
Шош ти вмерзаешь у дон кочанія
Ми тебе лицарь тай пальцом не трогнули
Тебе отвергла матінько росія
...
Зря ви клятві давали на біблії
Тілу та хресту російскому присягая
Ми еї коси березок повибриїм
Воспетав сина руського каїном
...
Ми до їх у семьї посілимо гнилое
Нехай чітають молітви ржанія
У книшкі сатанинскіх аналоєв
Кровями народів до корки проржавленой
...
Ми шукали кровавих ворів та убійц
По російских глагерів підвалам
Та и ось сумашедша ця зграя птиц
Голодним мілівоном закричала
...
Бешенством гіени ненавидющей усе и уся
Їм убить кого та пошвидчіше би
Тай побігло оце стадо грязь міся
Красними тряпками пообвішані
...
Ще були такі шо вірили у цій ад
Як у ноя вірили жильци ковчега
И бігли десь,кудись та наугад
К чорвоному ,потаявшому снігу
...
Багато довгих літ ище тоді
У мечтах о равенстві та дівном раю
На їх сбігав смертів страшний поток
Водой чорвоной небо підпирая
...
За те шо віддали свенцю,вогню
За те шо знову віддали роспяттю
Рубили рідне древо в осеню
Від алих тряпок подурів та спятив
...
Тепер... кого... гукать?
                кругом пустирь!
Мовчать могили
                кісно,
                кісно,кісно!
Лишь вітер гулко лае на хрести
Та мхом узялись побитих братьїв кістки.

  Скриплять цикади в вечор жгучій
Ростікся від жари простір
Дивлюсь у даль з високой кручі
На ц;й б;скрайній Божий двір
…
О єм співають з піс;нь диких
Дочки, сини старих пл;мін
А він мовчіть дивлясь від віку
Очями сивими- цилин
…
А з н;ба як з глибокой бездны
До шляха млічного луки
Очей н; зачінив як зв;зди
Кардони старих козаків
…
Они глядять на нас високі
; ждуть як білий вірховый
До дону поверне з востоку
На сміну їм дозор другий
…
Віт;р;ц бье в степні долоні
; як у вечер стихн; вс;
То чуть як він  козачіх кон;й
По балках сховуя пас;
…
Ступа; кін на з;млю тихо
Типчак зб;рае та фирчіть
Ни тронув нічь тихенько диха
Як на воду лягае нить
…
Рогатий мисяц гострі вила
Опусте як гливкий бугай
Та мирно сплять старі могили
Д; був колись козачій край
В ст;пу д; був козачій край

© copyright: александр жуков1, 2020


  Скриплять цикади в вечор жгучій
Ростікся від жари простір
Дивлюсь у даль з високой кручі
На ц;й б;скрайній Божий двір
…
О єм співають з піс;нь диких
Дочки, сини старих пл;мін
А він мовчіть дивлясь від віку
Очями сивими- цилин
…
А з н;ба як з глибокой бездны
До шляха млічного луки
Очей н; зачінив як зв;зди
Кардони старих козаків
…
Они глядять на нас високі
; ждуть як білий вірховый
До дону поверне з востоку
На сміну їм дозор другий
…
Віт;р;ц бье в степні долоні
; як у вечер стихн; вс;
То чуть як він  козачіх кон;й
По балках сховуя пас;
…
Ступа; кін на з;млю тихо
Типчак зб;рае та фирчіть
Ни тронув нічь тихенько диха
Як на воду лягае нить
…
Рогатий мисяц гострі вила
Опусте як гливкий бугай
Та мирно сплять старі могили
Д; був колись козачій край
В ст;пу д; був козачій край

© copyright: александр жуков1, 2020











Щ; н; мало ; за мной вини
Но святого я н; брав рукам;
Дав би Бог- н;чєго н; смінив





Руками б;рюками



Дон н; малчіть у маєй руде
Хучь я данец на палавіну
Дъ тольк; за яво діна
Гвалтуїть серца у груде
…
Я ні кади н; ставіл у верьх
Кубаню дъ капказу гори
Таг нон; сталася таперь
Чє ;станьшал казачій кор;нь
…
Дъ за ;во атецкій дар
Я дабягу каг есь да краю
Тому чє н; замстіть руда
Кади яє на умерть пущають
…
Есь байк; ; казакохъ стара
Казак рудой вон знаїть дуже
Чє ;валга ;му с;стра
З нарожденья ишо з п;люшак
…
Мастом  хто сігаеть сичас
Братов гр;птая раздуваніть
Бриляіть  длі раздору камінь
Той кар;ніщщай н; ват наз
…
Ишо з задамніх времянов
Сліліся у едіний пламен
Кровя воїнств;нних радов
Чє разрасліся плем;намі
…
Дъ н; пагас ищо у нутрах
Вагонь чє вис;кла слабола
Живі усем  см;ртям на прах
Данская вольная парода
…
Пущай табе ст;пная ширь
Каг з веку будіть калибеляй
Пад небай чє т;плом двашіть
Курень
  дъ у дакон пастеля
…
Казак вп;рєд вак той ушкуй
Узял в;ршить ;накіх волю
Дъ той хто сам сабе н; здоліл
Пагінеть на чужом баку
…
За то гасподь даєть сичас
У раздорах б;ть сваю аданью
Чєб шлях атецкій вив;л наз
Дъ н; руд;вамі сл;дамі
…
Скрутная жисть
                тади
                прайдєть
Ежлі Христа живую слову
Узять смагєм в асталіц дєн
Дъ з ей усє зачнєм па новай



На цій листочок чістий светлий
Пишу з дущі
З с;рд;шним к дочері приветом
Наказ такий
...
Коли одна пліть у жизні будиш
По мир р;кі
Н; кланяйся дітє николи
Н; п;р;д кім
...
Батьки нам завіщали строго
Страх е один
За зло с;рд;шн; п;р;д Богом
У конці годин
...
Иди мій сонця т;плий лучік
Н; бойся зла
Ми з тій породи самих лучіх
Ст;пних улан
...
Т;б; учів я з п;рвим словом
Азам таким
Шо ми від ріду н; простого
Ми козаки
...
Твоїх дідів у бою побачіть
Боявся світ
Від того на усю жись запомни
Старий завіт
...
Хай буд; вашкою дорога
Не кинь хр;ста
Запомни шо козак від бога
Долонь свята
...
Та в цю долонь ище з пелєнок
Шоб світ б;річь
До тіла к присвятой иконі
Вкладають м;чь
...
Як мож; Бог т;бі у защіту
Пошл; синив
Вучі шо козаки мущіни
Слізи стидні
...
Як дасть шо дочку молодицю
Це добрий знак
Козачій рід н; пр;кратицця
Хай буд; так
...
Від того нам з н;біс веленье
Храніть у віках
Н;ме козачки у жись м;ліше
Усім козакам
...
Козачка чесна п;р;д мужом
Н; пряче глаз
А він за н;ї всіх подуже
Ось мій наказ
...
Ти народилась у вольном полі
Єго д;ржись
Живи козачка пр;дків волєю
Усю свою жись
...
Н;хай шляхи біжуть молочні
Мимо смоли
Хай будуть чесні нащі дочки
Сину орли
...
Мал;нькой пташкою сєгодні
Шумишь вокруг
У s;ркалі всі сходства родні
В очах зб;ру
...
Дивлюсь та отраженье бачу
З д;тинских літ
Та тільк; з н;жбою иначєй
Він твій портр;т
...
Синь василєчков; цвітінье
В очах горить
У твоей породі по рож;нью
У всіх Марий
...
Зо мною дуж; ти схожа дочка
Як зірок світ
Рости лозор;вий цвіточок
У людской траві
...
Н; заблукай д; дуже чорні
Гаї людскі
В;сь рід до самих п;рвих помни
Своїх батьків

© copyright: александр жуков1, 2020


Пливуть човни чєрні,чєрні
а в тіх човнах,чорні як сатана,
Сидять џигити у чорні папахи вдіти
Вони пливуть мовчк;, сиві в їх вочі,
Тільк; водин на кормі шось біга; хлопоч;
Ось їх тій чов;н зран, проплива; козачій стан.
А козаки на б;р;гу р;ки,сеті п;р;б;рали,
                та ціх плавців гукали.
-Пливіть сюди біссові діти к нам на гості!!!
Ми вам чорвоні квіти усі п;р;ломим кості.
Ми вам у рас согодні коли ви дуж; голодні,
Заріжим старого кнура їшт; собачі шкури
А ті џигити сірчають, цілюцця та пужають
Тільк; у тій р;ки б;р;х з гострими шипаками
Пукуда џигити см;кнули вткнулись тай потонули
                Хай їм гр;ц – дала жаба цицьки


Дуе віт;р на лимане
Сніг л;тить у лиц;
Никого в ст;пу нимае
Тільк; холод ц;й
…
Ни сховацця від шургану
Ни найти кутка
Глазом від с;б; ни глянуть
Ось мітель яка
…
Щ; дітєм любив як плачуть
Вьюги по ночах
Та у вікні ни чє н; бачішь
Тільк; сніжний чад
…
Ось т;п;р в ст;пу шукаю
Тій з д;тинства гул
Та бр;ду лиманів краєм
Д; ищ; н; був
…
А н; був я в тому краї
Д; такаж зіма
Вітром б;л;бні ст;рае
И м;н; н;ма
…
И н;ма так;ж отвіту
Цій дурной дущі
Д; узяв свободу віт;р
Шо в гилях свищіть




Ст;п під снігом распушєнним
Мовчк; жд; в;сни
Та з обвітр;нной дошою
Бач; довгі сни






Місяць гострому краєм
у н;бо впірнае
Як шо мож; бр;дінь шукае
 у чорному морі
Хмари пливуть низ;нько
Віт;р;ц подихае
Та як у колисці мат;
Д;тину качае
Яка оченятами зв;зд
Дивицця з л;ману
Ще двое вязів старючі
Як двое пьяниць на кручі
Качаюцця пьяні
Ни як н; дойдуть до хати
Кургани ц; волів спини
Які идуть до води напицця
Та один в;ликий шо сіна копицця…
Поставали арбовий кричіть,-
«стій, приїхали,злазьт;!»
Ось вона ст;п
яку бачіли нащі діди
Сіяли хліп , гоняли чер;ду к обіду
А як випад; м;нута
Роздихнуть від важучой роботи
Затянуть пісню
За козац'тво та дальні походи
За кровъ яку лив козак
Шоб жилося
Д; вона кровъ,   
                д; воно ус; поділося?
Чі мож; прийд; старий кобзарю
Та заграе т; шо за с;рц; чіпляе
; скажуть нащі діти,-
«чі ми діти наших батьків?»
 «чі ц; нашь звичай»
«волю нам у с;рд;чко внадив?»
Воля сумницця -дуж; глибока криницця
В якой пропало багато…
Н; вилить воду
Пливуть хмарці до броду
Та ни як н; пройдуть.
         А далі пісня-            (Гееееей
                булв в мене коняка
                та коняка розбишака
                була щабля щей рушниця
                тай дівчіна чаривницця)

Жив; наш рід д;сь сонц; світ;
Всю правду сховуе трава
И судють нас мужичі діти
Як хтось їм дав на ц; права?
***
Н; світ н; тьмя н; знають цєго
Вони тв;рдять с;бі самі
Шо д;сь їм послано від Бога
Як; н; вмістіця в умі.
***
Я бачу тіх що звуця люди
Н; бісів з п;кла,н; звір;й
Но котиця слюна по блюду
Коли вони едять стар;…                                -
***
Та пок; ж вам мусолить кістки
Всіх нашіх згубл;нвх батьків
Оставт; м;ртвим тих; місто
 Апричні паньскі гайдуки
***
Но зна; кажна цуциняка
Д; л;кш; вкраст; - там кусай.
И шію, в цій породі мягкой,
В нашійник кажний пхае сам
***
А в нас н; виж;в; ц;й звичай
Н; жр;м дохляку як круки
Орлам рабами б;ть н; лич;
Під свистом паньских каньчуків
***
И вам за ц; бісячі браття
Як Каїн шо свій ніж підняв
Чуж; бажаїцця потратить
Пожіть як жів твій дід та батько
Вівцєй в бірючой шкирі ладкой
У чужой справухі на дурняк.
***
Н; довго б;ть вам  на  присуді
Ось ладють спуски на шаблях
Туди г;ть, г;ть т;пліше буд;
И вспомнють вам всі п;р;суди
Коли всполохн; старий шлях!
                ( присвяцяется п;р;в;ртням яки ни народились козаками а кудись вступили...)



Їду ст;шкой пильной, соничко у лиц;,
Ст;п двошіть т;плом в минути раннії
Ось хати б;зхозні и журав;ль ц;й
Як крізь сиву плєнку на їкрані
…
Позабута давність схована в далі
Таж менута вирвана у прошлому
Похилились ставні під покров гилі
В хуторі колись людьми заброш;ном
…
Дивисся и думи с;рц; тр;бушать
Вс; литить  судьбой, містами, відами
 Стр;лкі дуж; швидкі свій чіканють шаг
 Та и хутор ц;й  поточе вітрами
…
Но н; сточе мислі шо у миг сковзнуть
Як с під стріхи випірнувшой пташкою
 Очі возьмуть тільке синь н;біс рясну
А еї сховають вечной чашою
…
Я побачів у б;л;бню  счєвганий курган
Підойду, присяду хай мні чудицця
Сонц; ст;п раскачуе и пл;в; у ногах
Хутора цєго пустинна влиця
…
И стоїть журавиль  як сторож;вий
Всі пійшли а вин н; вирв; з прошлого
Гиль у той шо корні досіх пор живі
Та усію жизнєй припорошенні
…
Він застив на б;лебню та мовчіть один
Жд; старий но вс; в ст;пу однаково
Як би путник сп;кою захотів води
Хочь прийшов та трошк; б побалакали
…
Розв;рнусь та далі пихну по пилі
Тіл;к; сразу підойду до копані
Похилюсь старому до самой з;млі
В память тіх хто в цєм ступу заховані



За иуду

Крут;, біля с;рця лютий
Крут; ус; шо нище в п;клу
Один одного за грощі збуд;
Тай радий єму л;хко
...
Ни мат; ни батько н;нужни
Грощи ось єму мат;
А він у ц;ркву біжить дуж;
Лякаїцця будь проклятим
Та лащіцця к Богу як вужик
...
Ни знае жида він старого
Який сип; усім грощі
Воно заблукало у діброві
Єму стала гидь ця хорошой
...
Водин бье братів кулаками
Кричить – "глянь який я мущіна"
Біжить вод; братство з панами
А рід єго гордий гин;
...
Друг; т;ж вума ни придбало
Балакае шось за свободу
Балокае дуж;,н; мало
А само, свого батька, продав
...
В;дуть пастушки отару
Як хтоб з тіх ов;ц шо визнав
Шо хоч; тій т;л;п;нь старий
Шоб гнали їх усіх до пр;різу
...
Вони б пастухів тіх швидко
До білих кісток обгладали
Н;ма в пастухів чесних світки
Христа жиди голим роспьяли
...
Н;ма в тіх хто хоче світу
Свому соплеміннику брату
Ни золотом шитой світки
Н;ма в їх н; грошей ни хати
...
Чюжню оцю гнать у три шиї
Хай лізуть у паньскі ноги
Дихне може трохе росія
Запродана та убога
...
Но в неї до віку ни буд;
Просвіту для чоловіка
Пок; живуть рядом иуди
Шо к нам заглядають у вікна
...
А мож; в тебі той паскуда
Шо продав,мовчав,та видав
Но серебряну плату иуди
В;ртать будуть твої діти



Каг нам на нон; н; хмурнеть
Кади наз у грязя бриляють
Замір вон мстіца
                дъ н; нать
                міне      
Ват їх кайдалашн;ва раю
***
З сваєй пародай дъ з усем...
Накой міне придмер ;накіх
Чє чість дядо; глубжей
                бузують
                ; земь
Каг енті забурунни; варнакі
***
Зачем міне вана такя жисть
Кади я вольнай ; катухе смінаюсь
Чі н; ; пароду рудушкя б;жіть
Чі на абнак глуздя в мяне таньшають
***
 Ай пазамстіл чє у ст;пу куга
Растєть дужей з руди казач;й
Чі мейних р;к стрімкі; бер;га
Кастур каг звезд з н;бес н; прячуть
***
Чі може я
                бажаю синавьям
Ярму жідовскую на хіршу
Чі я бр;шу журбу душі падьяв
Кади сваї скрижаю вірші
***
Не братци буд; начавать
Дужея атваряйт; вуху
Ужо гукаїть взхамянісь мірва
На др;ві ;валга с;струха
***
Шуміть вана тапер -вспалох
Уж вона казачьї вер;ніц;
Каг у старв;не наш;нскай б;ло
Тякуть сб;раясь ват станіци
***
Я тах мадею чєби за бізгляд
Акой нам деють ноніча кружали
Кажнова їхн;й свари кабеля
Казак астудіть дедавскім чінџалам
***
Чєб кажний з жертвай ват сабе
Гнул хрип за делу скрутнай жисті
Ручак мірви дужей к присуду бех
Дъ стал казак на ноне кабизістей
***
Усє ; наз есь калган дъ воля
Дъ сам казак на вроді н; галман
Кажной у жисті сам шукаїть долю
Дъ ат таво мірви яє н;ма!
***
Есь ми
                стари;
                да д;тінство
В акіхта катухах русе
Дъ то чє нама тах дуже мстіцца
Чаво бажаем ми усе.
 
                ДАКОН
17.08.2020г 15:39


ВАТАГІ
ЧЕБ ПАСЯРЄД МАЕЙ МИРВИ
НЕ НАЯВИЛАСЬ ДЮЖЕ БЕЛЫХ
ДИ ТЕХ НУТРАМІ ПІРЯСПЕЛИХ
ЧЕ К ЗВЁЗДНАЙ БЕГАЮТЬ ІЗБЕ


КОЗАК
За шо кровом ст;п аліла
За шо шли батьки
Н; грошами їх манило
Йшли на см;рть душою білі
Старі козаки
***
А т;п;р якусь голоту
Скликали в гурти
На присуд д; рудим потом
Н; давав козак гидотам
Становить юрти
***
Н; давав від віка к віку
Пить кубань ; дон
Чавуном з козачой пікі
Бачів ворог наші ріки
Тільк; у світі том.
***
И м;н; топ;р пита;
Унук той голодьби
Шо дідів своїх н; знае
Та за сво; гузно дба;
Шоб жилось аби…
***
А я єму пацьку отвічу
За шо бьюсь т;п;р
Н; понять дущі ов;чой
Шо туди н; йду д; л;хш;
В росчінєну дв;рь
***
Я діт;й своїх н; хочу
Виростить жідам
Від того як пугач у ночи
С;рц; за свят; клопоч;-
Ст;пу н; віддам
***
Я братив своїх сгуртую
Словом жалебним
Діток нащіх н;зрабують…
Усполохн;м ст;п святую…
Тіло марний дим…
***
И як скаже Бог  ми гряним
Шо нам см;рть чі жісь
Чім з мужичіми царями
Шо см;ртями одаряють
В цію згубі жить
***
М;н; прадіди гукают
Кров к;пить смолой
Я козак в ст;пу б;з краю
И начальників н; маю
Тільк; Бог над мной!



Було на вік жарких вогнів козацтву
Войни широк; мор; чєрн;
Рубалось насм;рть рідной крови брацтво
А шош далось на долю жіночєк?
…
Козачка с;стро,жінка рідна мат;
Еї н;доля вписана у жись
Як дався кімсь від віку світ проклятий
За т; шоб народицця на м;жі
…
М;жа кровава м;ж усіх нородів
Еї нашь рід себі відвоював
А кров чужа б;зслідно н; проход;
Ц; знають мат; вбитих та вдова
…
Цій долі никому н; в жись н; схочішь
Д; в м;рзлой хаті стіл стоїть пустий
Та діточєк твоїх голодні вочі
Н; смогуть твое с;рц; відпустить
…
Д; ти сама як см;рть чорніїшь
Лиц;м від муки н; живим
; віт;р на н;щасття вие
Станиці від страхів н;міють
Та з ст;пу снігом кужилить
…
Кудись біжишь засніж;ной долиной
С;мью побили голод та мужик
Ст;п поховае рідних цій дівчіни
Та скаж; доля будишь дальше жить
…
И тільк; у поміщ кров твоя козача
Яку н;с;шь, яку даешь дітям
Лишь ті кровя шо горя много бачуть
Н; сложуть рук у поп;р;к см;ртям
…
Ти вс; зн;сла – живдірствл лютих катів
Голодні зіми страшну см;рть діт;й
Но тій жиночєй гордості н; втратив
Козачка ти для м;н; шось свят;
…
Козачка ти на світ м;н; родила
; тім Господь благославіння дав
Шоб я до см;рті н; жалія сили
Від рани с;рця тай сидинок білих
Б;ріх твій мир на довгие літа
…
Як брат колись с;стру свою побачу
За н;ї плигну ; в біду ; в пал
Шоб н; обідив ни один козачку
Я в с;рці пам'ять бід еї придбав
…
; з р;вностью гр;ховною за н;ї
За т; шо нас н; дуже зб;р;глось
Ни кого н; прощу н; пожалію
За слізоньки козачки жалібниї
Шоб знали як еї жилось

Коли забудимо батькі;.

Н; буд; з нас козацьтво толку,
Коли забудимо батьків,
Коли свій зик, як у стогі голку,
Н; найд;мо , н; проростим.

***
Н; буд; жисті в нас в;с;лой,
Н; буд; гаїв тай ланів,
Коли в станиц;х будуть с;ла,
Дома на місті кур;нів.

***
Тай на Присуді у н;бі синєм,
Всім буд; соничко світить,
А рід  святих батьків загин;,
Коли свій глас н; захистить.

***
Кричіть брати за гутор рідний,
Пишіть балачкой про життя,
Н;хай на світі буд; видно,
що ми единая семья.

***
Тай смогуть нащі рідні діти,
Казать на світі всім вокруг:
-Д;вицця люди ми н; вбити,
Почуйт; голас самобутній,
Ц; каж; наш козачій круг.
21.02.2020г 15:23


У т;бе,  шо поспитувать т;п;р?
Самод;ржавна рабова повія
Твій мир ус; в дущі на віки ст;р…
Від цєго ти долоні н; відмиїшь
…
А я на с;б; вж; дививсь ни раз!
Т;пер ; ти на с;б; глянь тих;нько
Куди твій гурт байстрючій був увяз?
Чі ти, для їх т;п;р хароша н;нька?
…
Чі мож; ті-мужичі паничі
З тобою сєдні породнились дуже?!
Вони зуміють см;рті  навучіть-
Зробив т;б; кровавою калюжой
…
Бувае шо за тебе я молюсь
Діт;й вучу молитись тільк; Богу
Я вс; ж  т;б; жалію згибла Русь
Як сироту шо вийшла на дорогу
…
; плачу я н; за твоїх діт;й
Шо як ті дурні лають сам на с;б;
Но ни сховаешь у памяті свят;
Шо зн;хтували схованих у з;млю
…
Шо по могильним чєвгають горбам
Якісь чюжі погані та н; зд;шні
Дідів хр;сти складають по арбам
За рід мій славний ті собаки бр;шуть
…
Як мож; буть шо я наслідний син
На цій з;млі шо уся из крови нашой
Платив якімсь жидам за жись алтин
; хай вони на білих кістках пляшуть
…
Ц; наш присуд наслідних козаків
; він других хозяев н; побач;
Я пришлим усім кажу хто ми такі
Ми кров оцій святой з;млі козачєй


Ц; н; кіно ц; вс; було
У жизні у моей як учєра
; свет горів и рук т;пло
Тай радість у с;рці ни від чєго
…
Т;б; я бачів як святу
; біх к т;бі всіда на встрічу
Т;п;р ось тих;нько иду
Прост;нькі квітки покладу
И Бога за т;б; покличу
…
Я знаю ц; т;бі н; дом
У цій чужини вочі склянні
Ти вс; турбачілась за то
Шоб буть поблище до кубані
…
Д; всі станиці як труна
Всіх тіх загубл;нних ; вбитих
Вона нам рідна сторона
Козац'кими кістками вкрита
…
Як був малий н; понімав
Від чєго стіл ни т;рла віхтєм
Зачім т;бі со столу крихти
Чі разве їсти в нас н;ма
…
И н;доїдки після нас
Н; хліб сухий ни стар; сало
Вона н; в жись н; викидала
«Усє паїсцца буд;ть час»
…
Ни дай Господь нам того часу
Колись тоді и ни т;п;р
Шоб хтось у списках отмічався
С заглавіем голодна см;рть
…
Вони пройшли усі страхи
З хр;стом окровл;ним козачім
И світа білого н; бача
Ни отв;хнулись від шляхів
…
Идіть по тихому саду
И хай вам ангальская стража
Крилами під Господ;н дуб
На райсктй крух ст;шки укаж;
…
Идіть спокойні в т;плий світ
Ми п;р;дужаем н;долю
И на старом козачєм полі
Колис згуртуюцця живі
…
Ц; н; кіно ц; вс; було
У жизні козаків вчєряшнєй
И память цю и вс; т;пло
Я пон;су на нові пашні
Шоб їх засіять правдой слов
За всіх побитих козаков

Голодомор на кубані у тридцать тр;тєм годі застав моїх дідів и прадідів бабушок та пробабцушок козаків ст.Арханг;льской
Ця память моей бабушки Лесніковой Марії Василівни рож;ной у 1925 годі.
У трицать тр;тєм їй вж; було 8год та она ц; вс; помнила дуж; добр;
Помяни Господи у в;рі ди надєге живота вічного усіх загинувших та побитих козаків и козачок
                Амінь


Куди ви йшли тай д; т;п;р
В;сь світ сєгодні чорвоніе
Хтось жаль в людскому серці ст;р
Від того в єм віт;р;ц вие
***
Н;ма братів с;р;д люд;й
Проповз тій гад на паньство жаху
Коли у той поганий д;нь
Зміняли бога на рубаху
***
Щей поміняли лицарство
Пішли за грощі як повія
А за ;удске с;р;бро
Н;коли руки н; відмиешь
***
А подивись як тій магнат
Якому ти під ноги вклався
Батьків твоїх н; хоче знать
На їх кістках він у в;рх піднявся
***
Він пишні щєки буд; дуть
Тай роздивляца хилу стаю
Як кажний з вас на поводу
Від харьки рило вит;рае
***
А шож ти думав так бува
Шо ти продашь свій край тай долю
А він т;бі як рідний сват
Простить за рюмку на застольї
***
Нееее! Він т;бі іще на жарт
Надін; голубу папаху
Захоче з жінкой пол;жать
Він буд; діточок пужать
Шоб н; жили вони б;з жаху
***
Ви ж ті які н;мають сдид
Вам у с;рц; плюй чі в жодні вочі
Нє надо вам шоб Бог простив
Пустий в дущі усім пустий
Він лащіця туди д; хоч;
***
Но як настан; та помста
Щей люта н;навість поспіе
Усю зрадну подлість б;з кр;ста
Найдуть з бічовою на шії
***
; там хочь ;греця гукай
Він щей помож; дуще страмом
Шпурнуть в підпал;ний курай
Мр;цєм з холодними ногами

2020г.

                Лобода
 Память прошлого дуж; ужасна
Чув я після за страшну б;ду
Голод був и совсім н; напрасно
Ц;нют деди бурьян лободу.
...
Я побачів у старом журналі
Ще м;ні небуло шести год
Діти пухлі на полі стояли
Хтось засняв тіх нищасних сирот
...
Ця картинка в;с;лой казалось
Я помчався до мат;рі з н;й
Мам, дивись, тільк; та н; сміялась
Та жаліла тіх  бедних діт;й
...
А тоді дуж; слизно казала
Ц; від голоду пухли вони
Їсти страшно людям ни хватало
У тридцатих годів люті дни
...
Вс; игр;ц очорвон;ний вит;р
Н; було ни крупицці з;рна
Люди вс; підбирали до крихти
Голод м;ртвими щєту н; знав
...
Лобода пособила  богато
Пок; прийд; зіма під крильц;
Та запляш; ще дущще по хатах
Біла тєтка з костлявим лиц;м
...
Лободу ту по разному їли
Хтось варив, жарів яксь на золі
Д;сь ищще набиралися сили
Т;рли мільше та делали хліб
...
Вр;мя пройд; но прошлого  голос
Н; затихн; у ридних  с;рцях
Він показуе правдою голой
Тіх хто знае вс; голод и страх
...
Я від старых люд;й  чув н; мало
Про лиху цю голодну  б;ду
Тіх кому жить на долю припало
С тіх днів ц;нют бурьян лободу !


Ми кубанско-т;рскі козаки. Мої діди п;р;жили раскозачіваніе та всі ужаси голодомору зробл;нні чорвоними сатанистами в 30 годи двадцятого століття.


Мамань л;тять,л;тять года
Я вирвав двадцать літ від жизні
Та біготні ціей отдав
Кудись, комусь…
                Но ще н; піздно.
…
Присіст; як вп;р;д було
Коли н;ма під вечєр свету
Чухнуть на лампі чорн; скло
Насіння лузгать на газету…
…
Эх скік; згинуло добра
Як; колись ц;нить н; брались
С;годні б усіх пособ;рать
Тіх шо учєра соб;рали
…
Н;ма!
            Шумить той віт;рок…
Шо дув тоді у детстві тихо
И сєдні на дворі старом
Він т;ж підсвистуе з під стріхи
…
А ми біж;м кудись біж;м
Як в полд;нь пробігають тені
И там д; ріс тій тополь-вж;
З пня лізуть гилочки з;л;ні
…
И я поганим н; обріс
; вс; у м;н; -аж під ст;лю
Які дівчата…?В;сь мій рід!
Хай анг;ли дорошку ст;лють.
…
А т; шо ни придбав добра
Так я за їм н; гнався дуж;
Вс; шо давалось т; и брав
Хотів буть батькою та мужом
…
А молодость мою мамань
Шо стрибала як кінь побитий…
…Пробігла як еї упіймать?
Прости дурна вона як вітер.
…
Було прокинусь у ніч н; сплю
Коли луна вс; вкри; ситцєм
Глаза закрию и дивлюсь
Всіх наших успоминая лица
…
Ти ж знаешь мам ми всі які?
За память, за свое, за рідн;?
Л;жу співаю «втік мій кінь»
Втік и за їм слідів н; видно
…
Мамань литять,литять года
А я н; спрашую прощ;ння
Яб усі свої т;бі отдав
За тім шо ти мое священн;
…
Но я у господа молю
Шоб він продлив нам літ до віку
И хай десь дощі слізи льють
А ти всіда б була з улибкой.
…
Ще не пройшла полудня с;нь
Скажу т;бі шо в с;рці т;нька
Як в детстві мам прости за ус;
Прости мні момочка рідн;нька


Мій рідний край полинн; пол;
Моя присудна мат; з;м
За т;б; вс; козацтво мол;
За то шо ти даруешь волєю
Ми Бога за т;б; зов;м
***
Коли нам мат; народишь
Козачіх шапок чєрн; жито
Шоб вигнать г;ть усю погань ситу
Из кур;нів батьків убитих
Коли всполох нам засурмишь
***
Шож ви браточки за грощі  ;
Пішли під той пірнач пановский
Коли козак служив жидовству
Та їв з руки шоб тільк; в достіль
Анук пр;д Богом у зик збр;ші
***
В дідів у нашіх н; б;ло,
Шоб хтось свій хвіст піджав як сука,
Коли їм жід ціпком поцюкав,
Збр;хав, рубіть отой падлюка,
Та всі побігли бить кублом.
***
 Н; надо ващіх кур;нів,
Давіться ви самі за грощі,
Що під відсот дають вам мойщі,
А на моїх родних синів,
Хай лопнуть хрипу як струні,
Н; хто н; понадін; вожжі.
***

Тай краще їсти хліб сухий
; бігать драним навбосоніч,
Чім зав;сти свій рід у повніч,
Шоб діти жіли у полоні,
За тіх правинів катухи.
***
Ми пл;мя вільних козаків.
Сини війни,вогню,н;взгоди.
Нам Бог н; дасьть забуть природу
А ті шо пр;дають батьків
Вони н; з нашінской породи
То семя рабских варнаків.

13.02.2019г 1:32



Міне згутарівал чілек
Ражак ват гораду Ярохі
Вама казакам у прабеглай век
Бізгляду жисть давала трохі
…
От нам пришлося горя узять
Дъ бір;гуть глузди н; мала
Кади у размірі полумя
Вагнєм н;бес мірву сн;дала
…
У той размір голъдавать
Мірве припала лен;нграцкай
Дъ усєжа живи тиху мать
А вама н;чам пажаляцца
…
;му атветставал,-галман
Н;льзі узять б;ду на вагу
Бр;хнєй людєв забіт бачман
Дъ стерпіть присна лжу бамага
…
Н; памятують па русі
Вак мирнула ліхая племя
Н;ма за то д;лов усім
Кади ; за с;бе н; вемлють
…
Ну лад есь бьють кади у размір
Падьяв чінџали бусурмани
Ват на жа ;здалялі мір
Надись чє билі  христіяни
…
Христапрадавци,гальтяпа
Чє у рабстве гінулі в;камі
Ках вші вакіх разводіть пан
Грепталі стать над казакамі
…
За земь,за гроши,за курень
Б;л кажний з їх за радь іуди
Дъ причащалісь у новий ден
Рудой казачай на присуді
…
Дъ толькя род нашь н; прапал
Дасть Бог ищо нам добрай волі
А тех чє родіть гальтяпа
 Самі с;бе пазней паздолють

Нашь рід вучіла чортова д;ржава
Шо ми н;долюдки шо ми чужі
; голью н;довучок нас пужала
Тай вс; казала як нам надо жить
***
А ми родились з нову ; лютій болі
У попилу попал;них станиць
У снігом запорошеной н;волі
В голодний год с кровавой ц;л;ни
***
; сєдні нові пробують понову
Загнать нашь рід у взбовтаний бальџік
Щоб н; б;ло на світі даже слова
На тій батьками зробл;ной м;жі
***
Щоб н; було ор;ликів дзьобастих
На гидь с під лоба дивлюца які
А ті б;ли яких їм ловко паст;
Як в ч;р;ді слухяних бузявків
***
А нас від рідной памяті як ; п;клі
Загартувало на любий падіж
Тай ми самі покріпш; вьяжим п;тлі
Козак н; під; попацк; під ніж
***
Козак н; під; на своєго брата
Б;ла в нас вже така лиха частка
Коли за подлість рідной крови зраду
Всім м;ртвим н; хватало закутка
***
Згуртуемся дуж;й браточки
Щоб н; п;р;в;ли козачій мир
Бо сєдні ці гидоти дуж; хочуть
Від нас наслідних звільнити прлстір




Ни купують волю за чорвоні грощі
Згодні то послушні підуть у раби
Як рабують волю паничі хорощі
Як впрягають в ярма до своей арби
…
Хтось до см;рті бьецця, до рудого пота
По ст;пам складая біл;нькі кістички
Ц; кровя лицарскі а байстрюк з голоти
Шо прибився к ріду стучіть у грудки
…
Він кричіть шо добр; як війни н;мае
Та за т;плу хату нищще кланьт;сь усі
Добр; шо за шию чьясь рука тримае
Д;сь пострибав вищще, д;сь тих;нко сів
…
Як до нас напхали усіей гидоти
Шо н; бач; далі чім рідний карман
Не жалив яроха
                лицарского роду,
Н; жалів  ; тій  наказний атаман
…
Від чєго під єлку яблуко н; пада
Н; родяцця вівці від сивих вовків
Як в ст;пу ни найдишь ни жадность ни зради
Еї н; бувае с;р;д козаків
…
А тіх голомозих,  шо їли з долоней
Родила мамаша з роспівом.  чудний
Свобода рожае вс; в;рхи на конях
Н; в білі п;люшки у подоли війни
…
Той хто н; рімняв грощі з волєй віками
Н;с; кров казачу як ; по дідах
Н; буд; він зрімнювацца з мужиками
Козак тільке з ріду,  козак ц; руда!
…
А сєдні б;з ріду с;б; накликае
Вступив,
…  чі по духу с;б; возомнив
Він рідному брату Иудович Каїн
А рідному батькі куточок сумний
…
Воно від своєго н; билки н; ма;
Ще вчєра воно чісто руським було
А сєдні дожно як гукнуть до мамая.…
Він стан; хочь турком аби шоб жилось
…
Та шо ж ц; за вільниця шо за козацтво
Коли за падачки від пишних шахів
Змогло ти від рідних племін отказацця
Та лізишь як сучка у р;пяхи
…
З пагоном п;нджак,  стоптані ч;р;вики
Та плюшова шапичка на голові
Як був ти рабом по породи від віку
Так згинишь  хочь як с;б; н; назови
                (п;р;в;ртням та усім  падлюкам хто хоч раз шо зробів паганого козакам)


Н; жданкуйтя чє степ нарадіть
Н; буваїть б;з семяні гилкі
Н; гвалтуїть в застихшай груді
Пад христом у замстілай магілкі
…
Тольк; чічарь кричіть у р;кі
тама, игде бутнавалісь мастіста
у задамнелих л;тах, казак;
у той руди атчамах кабизістъх
…
А тапері гутаріть чачмек
Чє пасєть бришинят пъ байраках
Вона тути есь гірший чілек
Дъ н;буіть вугла тут казакам
…
Каби тольк; пазирчіть д;дам
Каг б;тнують на ноні астальци
Чє руди їх н;ма па рядам
Дъ щ;тають наз ноні па пальсам
…
Ежлі брат родні змену даєть
Дъ малчма па руестрам прид барьем
Наплюдавший на глузди сваєх
З инародцъм в муйнацкаю сварі!
…
То н;хай, прамеж ;нтай мірви
Н; тр;вожуть д;довья спакою
Хай пат чічірью воїть кавил
Пъ над шалкаю ст;павою!
…
Дъ н;хай прападєть кажнай той
Чє гваздаїть куліну у паклони
Пред кисиркаю зълатой
Да д;ньга ;му будеть ;кона
…
Тольк; я вама видам у ;зик
Ежлі буть міне у міру астатнім
Буду кр;пасть в адатах-газирь
Пъс;рєд забуруннаю сватїи
…
Буду тах чоб заберчіл кажной
Чє казак ;нта иіста н; мстіцца
Дъ у серци казач;й сваєй
Пран;су да умерті станіцу
…
Я заберчу на жисть длі придмеру
Зъдамнелай д;до;ский адат
Дъ сьв;тую казачію веру
Заб;ру, каг бувалась кадай-та


Н; жданкуйтя чє степ нарадіть
Н; буваїть б;з семяні гилкі
Н; гвалтуїть в застихшай груді
Пад христом у замстілай магілкі
…
Тольк; чічарь кричіть у р;кі
тама, игде бутнавалісь мастіста
у задамнелих л;тах, казак;
у той руди атчамах кабизістъх
…
А тапері гутаріть чачмек
Чє пасєть бришинят пъ байраках
Вона тути есь гірший чілек
Дъ н;буіть вугла тут казакам
…
Каби тольк; пазирчіть д;дам
Каг б;тнують на ноні астальци
Чє руди їх н;ма па рядам
Дъ щ;тають наз ноні па пальсам
…
Ежлі брат родні змену даєть
Дъ малчма па руестрам прид барьем
Наплюдавший на глузди сваєх
З инародцъм в муйнацкаю сварі!
…
То н;хай, прамеж ;нтай мірви
Н; тр;вожуть д;довья спакою
Хай пат чічірью воїть кавил
Пъ над шалкаю ст;павою!
…
Дъ н;хай прападєть кажнай той
Чє гваздаїть куліну у паклони
Пред кисиркаю зълатой
Да д;ньга ;му будеть ;кона
…
Тольк; я вама видам у ;зик
Ежлі буть міне у міру астатнім
Буду кр;пасть в адатах-газирь
Пъс;рєд забуруннаю сватїи
…
Буду тах чоб заберчіл кажной
Чє казак ;нта иіста н; мстіцца
Дъ у серци казач;й сваєй
Пран;су да умерті станіцу
…
Я заберчу на жисть длі придмеру
Зъдамнелай д;до;ский адат
Дъ сьв;тую казачію веру
Заб;ру, каг бувалась кадай-та


               Скрипн; в;чор чорно білий
М;рзлой гилкой по вікні
Снігом вс; запорошило
Тай у с;рці тісно мні
***
Я блукаю д;сь по балках
В думок дальні кавилі
Хай би старикам надбало
Літ на грішной цій з;млі
***
Хай би виріс дуб курчавий
Шо мій батько вткнув у з;м
Шоб на єм  внуки-шпачата
Гамонілы скопом усім
***
Шоб ни хто до піни з рота
Н; доказував за рід
Хай би хліб давався потом
Хай грошам усім згоріть
***
Я влюбився в літню сп;ку
В ст;п д; е рідк; гілля
Д; пилить мій світ от віку
Ц; моїх батьків з;мля
***
Н; копив, на шо вам глянуть
В казака корман пустий
Синя ц;рква д;р;в'янна
З рідним призвищем хр;сти
***
Ось вона казачь'я розкішь
Шо за жись свою придбав
Віт;р гилі трон; трошк;
Засв;стить сипн; порошой
Ось чі доля чі судьба!



© Copyright: Александр Жуков2020


          ПАСКА

День зайд; искрами роси
Самі ми брат свій мир рятуем
Коли послідне отдаси
За нашу истіну святую
...
Коли в дущі твоей покой
За т; шо пособляешь брату
Зв;нить заутр;шнєй ц;рквой
На с;рці с;р;бряна радість
...
См;ліше движуцця уста
За праздник за люд;й за поміщ
Як трошк; бівш; за Христа
В цій жизні дуж; швидкой вспомнишь
...
Як прийде паска в кажний двір
Мій мир козачій в;с;ліцця
Хай на присуді в;сь простір
Світилом Божим озорицця
...
Тай в ранці глянув у сонца хр;ст
Братів,с;ст;р своїх лікуя
Кричіть усім Христос Воскр;с !
                Христос Воскр;с !
                Христос Воскр;с !
Н;хай на світі всі почують.



Покотилась у ст;п бурьянина
Вітром кот; еї за обрій
Мат; дивицця в слід свому сину
Шо уїхав шукать край зорі
…
Під; дощ и пиляку примоче
Та замие на ст;шкі сліди
Д;сь в далі гром за хмарою к ночі
Стих,та білш н; пов;рн; сюди
…
Д;сь у дальнєму, дальнєму краї
Д; н; всходють в;сною цвіти
Жовт; соничко в з;млю раняе
Сиву горечь полинной слюди
…
Там у річки як бурі в;рблюди
В сп;кі літьнєй кургани пливуть
Їх колись тут насипали люди
Шо шукали до зв;зд собі путь
…
Покотилась у ст;п бурьянина
Вітром коте еї за обрій
Ти николи єго н; відчіниш
Тайн;, схован; н;бом в зорі
…
Як н; найдишь ти слід після с;б;
По пустині в обвітр;нний д;нь
Так н; визнаешь зв;здного н;ба
Шо плив; н; з відкіль у нид;
…
Покотилася у ст;п бурьянина
Віт;р стихн;  остав; еї
И в;сной б;з усякой причіни
Листик виріс на том кураї
…
Ось т;бі на твій вік шляховина
Тільк; вік той с;рниной згорить
Мат; довго дивилась на сина
Поке він н; росплився в зорі


Білі квітки на т;рнику
Тонкой шалкою  уклались
В гилках схованих в балку низьку
Птахи у лад заспівали
…
Звонкой цівкою цвірін'чать
Хори разноголосі
Та на светлую радость очам
Віт;р хмари унос;
…
Дол;ченько вони упливуть
Та мижичкой підростють
По з;мли свіжу, тонку траву
Та якісь квітки прості
…
Зацвітай моя рідная ст;п
Красотою дівочой
Відчіняй у с;рці чувство прост;
Як дитинові очі
…
Сонц; т;пл; прижми до з;млі
Рідной н;ньки  руками
Шоб узявся колосьями хліб
В ст;п, ланів рушниками
…
Та хай ц;рква з;млі ст;повой
Нас зб;рае поновой
На присуд батьківщіни святой
Під причистим покровом
…
Хай всі т;рні по балках ростуть
Н; ростуть к долі сірой
К царсву н;ба-Иїсусу Хр;сту
Під;м ст;шкою віри
…
И колись прийд; той новий д;нь
Над б;скрайнєй ровниной
Д; постав; козацкий кур;нь
Батько рідному сину
…
Д; пр;крие наш рід від біди
Бож; кріпкой долонєй
Та до річки напицця води
Прийдуть дикие коні



В донской з;млі на річ'кі сал
Д; сонц; жарк; з;млю пал;
Л;тіла птицця  у н;бісах
Вона кружилась н; влітала
…
Еї як вітром д;рж;  даль
Від доброй жизні по станиццях
Та ч;р;з страсть у лихі года
 Вона зріслас з н;бісним ситцєм
…
Ось пиль лягла як жовтий чад
И ст;п у бурьяні сховала
Вс; шо осталось після хат
Як жизні тут и н; бувало
…
Уміли тут вм;рать та жить
И світлой пам'ятью козачєй
Ця біла чайка вс; кружить
Та з в;рху всіх нас добр; бач;
…
Як ми по ц;рквах в январі
Загиблим нашім просим раю
И карточки свої старі
З хр;стом під стріху н; ховаїм
…
Н; тільк; тілом вижив рід
 Дущі своей він помн; звичай!
Та по ст;пам д;сь на бугрі
Застив на вік у полєті птичєм
…
Бог пам'ять дав нам  н; на гріх
Так помніть вс; козац'кі діти
Хто приказав у январі
Наш рід старий спалить по світу
…
Конями потоптать жінок
Діт;й зарить у м;рзлих ямах
Шоб вольний н; родився з нов
В ціей руді як жись упряма
…
Повиж;нать з нагрітих місц
Слова живі чужими счовгать
Спалить у прошл; старий міст
Свинцєм ,штикамт та бічовой
…
Но дні пройдуть та ось він вік
Вж; всі остигли ч;рні камні
Но помн; рід свій чоловік
У світ рожж;ний козаками
…
И їмя ч;сн; ніс крізь дні
Він н; придав та н; россіяв
Хочь н; признала ця россія
Козакії старой синів
…
Но ми зб;р;мся буд; д;нь
Н; сєдні мож; завтра у тижд;нь
Но бівш николи и  ни д;
Мій рід,поганий кат,н; вижж;
…
Шоб бівш н; п;репутляв брат
Е в наз з тобой одна дорога
Ни в жизнь грош;й н; вибирай
А брата виб;ри та Бога
…
И як молитви наших душь
Взл;тять на н;бо помин стаєй
Загиблі козаки найдуть
Станицу атаманс'ку в раю
…
И білі птиці як квітки
На віт;рок н;бісний стануть
И в райском саді козаків
Роскажуть про унуків пам'ять.






В донской з;млі на річ'кі сал
Д; сонц; жарк; з;млю пал;
Л;тіла птицця  у н;бісах
Вона кружилась н; влітала
…
Еї як вітром д;рж;  даль
Від доброй жизні по станиццях
Та ч;р;з страсть у лихі года
 Вона зріслас з н;бісним ситцєм
…
Ось пиль лягла як жовтий чад
И ст;п у бурьяні сховала
Вс; шо осталось після хат
Як жизні тут и н; бувало
…
Уміли тут вм;рать та жить
И світлой пам'ятью козачєй
Ця біла чайка вс; кружить
Та з в;рху всіх нас добр; бач;
…
Як ми по ц;рквах в январі
Загиблим нашім просим раю
И карточки свої старі
З хр;стом під стріху н; ховаїм
…
Н; тільк; тілом вижив рід
 Дущі своей він помн; звичай!
Та по ст;пам д;сь на бугрі
Застив на вік у полєті птичєм
…
Бог пам'ять дав нам  н; на гріх
Так помніть вс; козац'кі діти
Хто приказав у январі
Наш рід старий спалить по світу
…
Конями потоптать жінок
Діт;й зарить у м;рзлих ямах
Шоб вольний н; родився з нов
В ціей руді як жись упряма
…
Повиж;нать з нагрітих місц
Слова живі чужими счовгать
Спалить у прошл; старий міст
Свинцєм ,штикамт та бічовой
…
Но дні пройдуть та ось він вік
Вж; всі остигли ч;рні камні
Но помн; рід свій чоловік
У світ рожж;ний козаками
…
И їмя ч;сн; ніс крізь дні
Він н; придав та н; россіяв
Хочь н; признала ця россія
Козакії старой синів
…
Но ми зб;р;мся буд; д;нь
Н; сєдні мож; завтра у тижд;нь
Но бівш николи и  ни д;
Мій рід,поганий кат,н; вижж;
…
Шоб бівш н; п;репутляв брат
Е в наз з тобой одна дорога
Ни в жизнь грош;й н; вибирай
А брата виб;ри та Бога
…
И як молитви наших душь
Взл;тять на н;бо помин стаєй
Загиблі козаки найдуть
Станицу атаманс'ку в раю
…
И білі птиці як квітки
На віт;рок н;бісний стануть
И в райском саді козаків
Роскажуть про унуків пам'ять.





Коли шурган закрут; чубом
На гилках білой піни сніг
Любив у детстві сіст; к грубі
Шоб віт;р заспівав м;ні
…
Мій батько у тулуп ов;чій
Вдягнутий в хаті у дв;рях
З морозу підойшов до п;чі
Та воздух морозцєм запах
…
Шоб під різдво палили свечі
С;стричка з мамой варють шось
Усім  добрим людям добрий в;чор
Як у пісні з давних літ в;лось
…
За вс; т;бі в;лика Слава
За памьять детску за т;пло
За звичаї шо с;рц; травлють
За мир и вс; шо в єм було!



Ростягли, и толкуть у бальџік,
Мою святу памьять.
Но тій поп;л,ще жаркий л;жіть,
В козака під ногами.
***
Тай ; в с;рдц; від Бога Христа
Н; зачін;тим світом,
Шоб свій хр;ст я н;сти н; пристав,
М;ні в цєм шляху світ;.
***
И за то я узявся казать
Старим  битим словом,
Шоби  світло; ;мя Козак
Хоругвой н;сли з нову.
***
Хай ту погань, у справі рябой,
Яка вділа погони,
До кремл;вскій ст;ни ярмовой
В кайдала;х гнють гоном.
***
Шо б та гидь,повідївша п;за,
Цуцинят стидна сзграя,
;мя нашой породи-Козак
Зап;налась згадая.
***
Н; піднимишь старих с під кр;ста,
Шо ми в силах тай можім,
Н;дамо домов;ни топтать
Твою память шо серцу свята.
Цім паскудам н;гожім
***
Хто зуміе казать той кажі
Всіми чувствами серца прудкого
За усе: и за смерть,и за жізнь
Хай л;тять думки гостри ножі,
Шоб почули козацькое слово.
***
А рож;нний сб;рать-соб;ри
Ту ватагу б;ссм;ртну, остатню
Шоб котились як листя с гори,
Чавуни з ший ворожїх стокляті.
***
Хай їм кажда слєза мат;рів,
Буд; як с палу жгучєго камень,
Шоб и слід цій гидоти згорів-
Ось їм наша  Козацкая память!
***
Н; один,в кого кров закіпа,
Кровни браття Козацького люду.
Н; дамо,шоб хтось рід нашь приспав,
Видав памьять на царьство иуди!


 САРИ

М;не н; спитуйт; усє больші
;де знам; чія ;де чія страна
Пад чорнаю вазєрнай толщай
Нет слави громкий у ардянах
…
Вже н; вспалох гукнєт г намєтам
Усє ститнай ветір дзибі рвєть
Той каво метіть аскарєтак
Всяк бол; разу н; памрєть
…
Загляд у времяні б;здушнай
Малєвка вмерзшая у віка
Н;двігніцца тішка паслушна
Смеркаясь к нощі на закат
…
Дъ з словамі усє новах гімнав
На умерть бягущіх ках вадін
Кряменай дух н; раз н; згібнеть
Встаєть вак ангал упір;ді.


Коло кручі віт;р вие
Я на н;ї сяду
Пилять ст;па віковие
старих шляхів чадом
***
 Подивлюсь кудись у світ
Чого там н;мае
Як вр;мя  в траві
години хова;
***
Д;нь шо б;в він г;ть утік
Осталися ;илі
горби  сиві ті
Забуті могили.
***
Н; сумно м;ні
н;хай світом довгим
на сонца човні
Плив; мир до Бога
***
Но тільке як цвіт
оц;й б;скрай синій
як вічний завіт
Николи н; згин;
***
Николи вогню
Від п;кла н; взна;
З;мля моя гола
Полинь моя доля
Святая!


С;р;д зарощіх у мхи трясин
Д; ; бірюк тропи н; мітив
Сидів тій чоловічій син
З душою як смола пролита
…
Один б;з дум як у полі хр;сь
Хмурний шо вітром дуб пот;ртий
Та чулося на сотні в;рст
Як ліс мовчіть як бутто м;ртвий.
…
А з гилок падавша листва
Єго від холаду сховала
Та мудра и стара сова
За їм б;змолвно полювала
…
И ось у д;нь як тій вопрос
Вона на гилку блищ злітала:
«Шо ти так; шо мхом порос?»
Сова н;щасного спитала
…
В крайку твоей н;мой дущі
Я бачу слізи,жах,н;взгоди
Та як зовуть т;б; кажи
Син занєхаяной природи
…

Він як та ніч ще дуще зник
Та тихим голосом отвітив
Я тільк; слабий чоловік
Покинутий усім на світі
…
Во мні біди та сліз пужарь
Та с;рцем тіло елі диш;
Від того шо любая тварь
На світі від м;н; с;льніше
…
Чьїх сил хотів би ти отвіть
Кажи мні чоловік прим;ри
Хотів буть сильним як відмідь
Та гибким,ловким як пант;ра
…
Хотів всі тайни знать як змій
Усе бячіт так як бачуть птиці
Як взявби силу усіх звір;й
Тоді б у жись зумів влюбицця
…
В дар приняв сили він зполна
Вж; сам він узяв тіх сил н; мало
Но дущщ; муть пішла від дна
Та знов сова єго спитала:
…
«все шо хотів,т;бі дала
Ни хто тіх сил н; за;міе
Ти сильний,кріпкий як скала
Та мудрость узяв з;много змія»
…
«Так від чого с;льніш св;рбить
И в прорві ц;й н; мае днища
Чім щ; мир мож; пособить?»
А він гукнув,-сідай поблищще.
…
Тоді вс; поняла вона
Оц; вс; тільк; лишь начало
Шо прорва жадна та страшна
Рост; як мир якому  мало
…
Н;ма на світі зліше сил
Чім душь людских злодійский голод
Шо д;б тій чодовік н; жив
За їм лишь пустота та холод
…
И мир в один день покачавсь
Склоницця гулко нат коліна
И тілк; чад,
                лиш чорний чад
та в скло росплавл;нная глина…




Ст;п мат; сина спросила
Чогошь ти син;
Двір рідной хати м;наеш
Свої простіри полинні
***
А він тих;ничко рощой
Кочуе далі тай далі
Ц; він їй рідной за грощі
Надів на руки кайдали
***
Ц; він один їй вірн;нько
Зрадник стоклятий бісів
Забив кіл у с;рд;чко н;ньки
Як ворогам покорився
***
Т;п;р вони тут гуляють
Кудряві тай мілкоглазі
А рідні братчіки в гаю
Вчєрящні ;илі шукають
Як хто їх в чєрта був сглазив
***
Н;ма на тілі сорочки
Побита памьять Христова
Всі роблють вс; що захочуть
Та тільк; с паньского слова
***
Діт;й згоняють в загати
Жілу навчають н; скромну
Щоб бігли з рідною хати
У грішн; п;кло садома
***
Чужу породу пустили
Нагнали всякого люду
Туди д; с кісточок білих
Гукають з;млю присудом
***
Н;хай н; хліба н; хати
Н;хай кров чвіркае з потом
Но со своей руки сжатой
Н; дам і билки гидотам
***
Бо ця з;мля під ногами
Вона і родить в нас віру
Вона зріслася з батьками
Рудой политая щідро
***
І як настан; мні доля
Ідти за всіми в паскуду
Я краще сам з своей волі
Б;з ріду сиротой буду.

27.08.2020г 22:53


Ти бутнуешь за гроши рудяваї
Конь в т;бе акіх н;ма в св;ту
Дъ палічье  гардялівай славаю
Чім н; цеsарь - у золат; кутух?
***
На грудях зв;здо сіяїть рудае
За парушанье сваїх адат.
Каг табе б;тнуїца ;удаю
;се ват енті гожаї л;та?
***
Н; мадей ! Усю пароду видушуть
Тех чє чтуть сабе за бірюков.
Бають па авулах а прідбудущ;м
Съ запрапавшім у багно в;ков.
***
Дик ; в наз б;ло ;п;рєд ватгокала
За ц;царев мирнуло мастом
А тади бурьянамі паплєкімі
Стала степ магілай б;з кр;сто;
***
;де б;ла у голъд племя дікая
Племя кабизілася мірвой
Конь ч;рвоний шашкя з гострай пікаю
Нет мірви чєб ровня б;л з табой
***

А тади явілісь дамавітия
Сцар;валісь дъ д;нгу вз;лі
;  царямі ентімі ж пабітие
З збагрінай мірвой у земь л;глі
***
За д;ньгу н; пароднішся з вол;ю
Воля любіть харалук з рудой
Клочіть воля свет дъ обіздол;них
Дъ н; стреб;н  волюшк; спакой.


Мейная Казакїя

Ал;хсандър Жука;

Т;кєть руда замест вади,
; Дану у Тер;ку , ; Кубані.
Съ зъдамних тех л;то;, кади,
;скричяла птіса пращ;ванїя.
***
У том зикі галасіть д;тва,
над ба;йракъм у лєд захрясшим,
кади в;дуть аб;лава;ть,
за волю къзакох- взбунтамших
 
***
їх в лють сумную т;ляшом,
чобъ їм съ умертїю абж;ніцца,
в астатній турять кутушок,
г апанам нъ скраю станіци.

***
Агулам  шавір спа;літь ;сех,
д;тву, стари;х, дъ жон казачїх,
укроїть рудъй, тваннъй снег,
їх тама ніхтой н; пабулгачіть.
 
***
Ской мирнула у земь забга;,
за то н;  веміть ні ;дінъй,
тапер; муравая куга,
мірву пакоїть па далінах...
 
***
Н;ма Хр;ста, н;ма їкон,
Прісуд вон еднъя магіла...
А ; пър;шить мірву в дакон,
; с;рєткі хряснула тачіла!

***
Ніхтой , ні ;днъй, нікади,
н; можуть наз ;звесть пат корінь!
Кіпять в наз рек; той руди,
дъ у серци жжоть казачїя горя.
 
***
Акрой наз Бог, дъ Божїя мать...
З ув;рїяй в віднаю адданїю,
н; буїть ;вълга кричять,
сумная птіса пращ;ванїя...

23.01.2019г


У калауських рясних балок
В январі коло старих курганів
По ст;пу з;л;ним зацв;ло
Як у в;сну ус; стоїть у бурьяні
***
Он на усю підспівують птички
Щ;  ;вівраль а тім на усю в;сілля
По воді паруюцця качки
Віт;рок кача; тонк; гілля
***
Бачів щ; під кручкой кібців двох
Жарко хочь знімай з с;б; рубаху
Щ; н; помню я так; різдво
Шоб в ст;пу у январь в;сною пахло
***
Тоскно шо н;ма в м;н; коня
 Шо літать за жизню н; навчівся
Дуж; лагодно пташки зв;нять
Та  гукають шоб у н;бо взвився
***
Піднімусь по вищще на курган
Дал;ченько ст;п святу побачу
Мож; там д;сь видно б;р;га
За якими с;рц; дуж; плач;.
Шумлять вітра в полині синєй
Стікае смужкою обрій
Це кумоманицьска низина
Кур;нь родімий ст;повий
,,,
Н;мае тут ни якой нефті
Н;ма алмазів та чєгось…
За шо мої простори зн;хтуй?
Г;рка полинь,пиляки горсть...
,,,
Та тільк; хто в горах родився
Цилуе камні рідних гор
Він їми м;рзлими гордицця
Себ; з орлом рімняе птицєй
Я ж с;рц;м вріс у ст;пний простор
,,,
Ось збіг у даль - чужу країну
Но як рибина по ручью
Шо рв;цця у істок та гине
Так я шукаю ст;п свою
,,,
Там д; свистить в в;сну чабаньчік
Впірная у бурьян з утра
Д; с;рце волю дущще баче
Під синью  Божьєго двора
,,,
Колись н; стан; слов та піс;нь
Но тільк; ти моя з;мля
Сіяй під жєвтой сонца висью
Та хай вітра твої пилять


Кого жаліть на цій землі
Дітей шо Бога принімають?
Неее! Буде Бог їх сам жаліть
Шляхів цурупалки зт;рая
…
Чі батька пожаліть та мать
Шо н; дають жаліть жалія
За т; часи їх н; спішать
За тім шо у жизню н; поспіїшь
…
Чі мож; пожаліть братів
Шо один одного до см;рті
Бьють-як вуж гидкий закортів
Шоб їх міл;нько п;р;т;рти
…
Чі с;б; пожаліть за вс;
Шо жив як кіт у сирі з маслом
Та ждав шо хтось м;н; спас;
Та гріх робив як дихав часто
…
Н; пожалію я листів
Шо з гилок натрусила осень
Ни злоби шо с;рца пусті
Молитвою за біса просють
…
Жалію тілк; шо устав
Та шо причіста гирко плач;
И шо спасит;ля Христа
Я у цєму світі н; побачу


Я вклався під сосной у гаю
И став дивитися на вс;
Як соничко крізь гилі гра;
; вітром в;рхивки кача;
Тай д;сь почув тій клич гус;й
***
; стало м;ні в с;рці тоскно
Згадав я у в;кні св;чу
Як мат; груші в жовтом воску
Н;с; в квітаст;ньком підносі
Свому синочку блукачу
***
Як ми с с;стричкою у траві
Гулялись в виграшки у двох
Тай н;було н; якой справи
Хай будуть мат; з батьком здраві
; т;плий світ даруе Бог
***
Ус; утік крізь даль з ст;пу
Д; віт;р по ланах суму;
Ал; за серц; д;рж; пут
; на дущі коти шкр;буть
За батьківщіну ст;повую
***
Н;ма притілку тім як я
Там д; обрій у гаю схован
На шії тісн; як змія
Чужіна шкиряна шл;я
Обридлий край н;рідні новой.

08.03.2020г 16:53


Шука; жизні чоловік
У дальнім краї
А воля тільке у голові
Та  жись тікае.
***
Біжить кудись ; н; стае
Як сива річка
Колись з;мля еї допье
Як у сушь м;жичку
***
Ще ни один н;  добигав
До того краю
Д; жизня як б;зкрай довга;
Та зв;тца раєм
***
Шукае він у рай ст;шьки
А їх ось видно
Коло діт;й та стариків
У хаті рідной.




Я люблю коли  виють шурги
Та горить в т;плой хати св;ча
Сбігти прічь з свого рідного югу
Шоб тоді за ст;пами скучать
…
Мні так ловко идти у мижичкі
Дал;ч;нько від спорів людских
Коли з гилок чорвоною річкой
Льетцця ш;л;ст осіннєй тоски
…
Тай коли синь н;біс н;мая
П;р;в;рницця в сиву муть
Заспівать добр; з с;рця вимая
Журавлинного крику т;сьму
…
Полюбив я як шургами здав;
Город білий закушканний у льди
У тріск б;злюдний м;ні так цякаво
Мислить т; шо я в світі один
…
Вс; мількае у жизні як тені
Д; ж мій слід ліг за мной н; дарма
Мож; в слові як гилкі з;лені
Шо пробились та їх н; втримать
…
Я н;коли ;дти н; пристану
Тільк; тоскно - ; край у з;млі!
Від того на обрид м;ні рано
Тихий стук шо клокоч; у далі
…
Мир біжить тільк; листями сип;
Вс; за шо в ос;нь віт;р скулить
Миг один дуж; швидкий як випал
Затихающій д;сь у далі
…
Тай кажу н; міняйт;сь світильники
Тихий ш;л;ст погодь, погодь
Хай щ; мислями родицця вільними
Вс; шо всход; під сонцця дугой
…
Я молився т;бі синь б;зкрайняя
Шоб за жовтими листями днів
У ст;пу знову в;снами ранніми
С;р;бром крил простір зазв;нів
…
И за річкою за курганами
Д; забули вж; як т;б; звать
Будуть нові та з вітрами ранніми
Від твого с;рца волю співать


Я н; рищю сабе кутух
Міне аб єм у сердци збаїть
Кади с палинам  коннай дух
Губан ; завєртк; павенаіть
***
Иде багатїя чадіть
Дъ в круг сідять старим абнакам
Туди наз ; гукаеть жисть
Бечь папірєк дъ скрутнай сакмай
***
Зъращенай  ; палин  гаплєй
Б;гуть шляхі руди казачей
Дъ усєж дайдєть кажной дамонь
Хтой глас руди в сабе прізначіл
***
А тама іде каг sиб курган
 ;лень толга прозватий ;старі
Калтишіть акіян - куга
Палин братушку сівай хмари
***
Вон завсяди гвалтуїть ; даль
Гукаїть біть степамі гичі
;му ответствуеть руда
От нашенскай природи звичай
***
Руда гаріть ву наз да днесь
Святой дядовщіни Іконай
Дъ кажний з наз яє пачесть
Далжен з нарожденья г дакону.
***
Чеб на кажной в;рсте земі
Чє нама Бог свілел аданьей
Б;л з нашенскай пароди мір
Бірехть пріказаний дядамі

;лень толга(тюрс)-калган еленя


Як я складав вірші
Ц;  н; даром колись у д;тинстві я
Зад;рався у тайка на чердак
Наблюдав за природными дійствамы
Як д;р;ва качаюцця у такт
…
Як дощі пізной ос;нню хмарною
Шось шипочють їм у пасмурной мглі
Та кивають вотвіт гилкой бурою
У глянці кап;ль своей ш;в;люрою
Нахиляя еї до землі
…
Я у н;ба очамы випитував
Як ц; так коли літа н;ма
Листя краскою сонця политие
Остигають жила хризолітами
Та горять як чорвоний лиман
…
Н; дарма шо душою захопл;ні
 Тоскний ш;л;ст та радости спл;ск
Та з небісной б;здонною копані
Я ч;рпав в с;рці образи сховані
Шоб розлить у рядках своїх бл;ск
…
Поняв я  чуства  в с;рці по разному
В рудом цвіті західной м;жи
Е вони, сумовать шоб та празнувать
Шоб родились слова ни напрасними
Н; напрасні як дар Божий- жись
…
Тай дожно в мирі светом повитому
В жизнью  вход б;з слів кажний нищ
Шоб шукать ключ к складанью завітному
Д;сь як мож; з дощами та вітрами
Наблюдая скрізь хвіртки горіщ
               
                2012