В моїх віршах руйнує ворог храми,
Від полум'я війни - червоний сніг.
Болять нестерпно вогнестрільні рани
І позбавляють спокою і снів.
Як вартовий, стою весь час на стражі,
Шепчу слова, немовби молитви!
І смуток, і печаль несу у фрази
І серцем піднімаю корогви!
Я йду без страху у вороже лігво,
Рядок невпинно, як стрілу, точу.
Щоб врятувати мій народ від іга,
Про звірства диких нелюдів кричу!
З віршами я іду у бій щоденно,
Вогнем душі караю вражу рать!
В поезії вкладаю гнів натхненно
І не збираюсь виродків прощать!
Вогнем душi
© Copyright: Галина Чехута, 2023
Свидетельство о публикации №123012706951
Свидетельство о публикации №123012706951
Рецензии