Колискова

Ні зимно,
ні тепло,
ні гучно,
ні тихо -
Ніч вітром фіранки на вікнах колише.
Лунає тихенько в пітьмі колискова,
колись позабута,
а може і нова.
Фальшивої ноти не чутно,
співає
ніч тихо про те, що спокою не має,
що тепла рука, обійнявши дитинку,
в долонях сховає її, як пір'їнку...
Над прірвою болю,
під гуркіт гармати
обійми сильніші...
Не плач,треба спати...
Все просто наснилось,
все зовсім інакше...
І вірить дитя,
посміхнулось,
не плаче.
А ніч темно-сині замішує фарби,
Тьмяніют яскраві і сонячні барви.
І темрява місто крилом пригорнула...
Ніч.
Десь колискова.
Дитинка заснула...

14.01.23


Рецензии