Давай випъемо кави
Давай з тобою разом вип'єм кави!
Коли удвох, вона, повір, смачніша.
У спогади поринемо цікаві,
Від цього стане і душа ясніша.
Відчуємо, як аромат принадний
Нас заспокоїть у часи незгоди,
Забудемо неспокій безпорадний
У райському блаженстві насолоди.
Ми будемо писати монологи
Промінням, що з душі нестримно ллється.
Покличуть нас піднесені дороги
Йти по стежках закоханого серця.
Енергія стійкого біополя
Зігріє нас чуттєвим ніжним вітром.
Очами ліхтарів утішить доля,
І вечір приголубить теплим світлом.
Свидетельство о публикации №123012105996