Не спиться… На зірку дивлюсь невідому,
То рими шукаю, то пристрасно мрію про те,
Щоб швидше уже повернутись додому,
Побачити знову, як рідна країна цвіте.
В розпливчастих сутінках видно сніжинки,
Що тихо кружляють, вселяючи тугу і сум.
Казкова краса застеляє двори і стежинки,
Втішає, та тільки не може звільнити від дум.
А серце злітає, немовби завія,
І мчить в далечінь, де на луках - зелена трава.
Пронизує душу п'янка ностальгія,
І спогад болючий шмагає, немов кропива.
Надії і мрії в імлі не ховаю,
У сніг не закопую всі сподівання душі,
От тільки чомусь безпорадно зітхаю,
Шукаю розраду, а смуток повзе звідусіль…
Шукаю розраду
© Copyright: Галина Чехута, 2023
Свидетельство о публикации №123012006455
Свидетельство о публикации №123012006455
Рецензии