Одного ранку

Одного ранку я прокинусь
Не від сирени, а дзвінка.
І від захоплення захлинусь
Від слів: "Закінчилась війна!"

Відкрию навстіж двері й вікна,
До неба руки простягну:
Нехай освячує проміння
Жадану тишу чарівну.

Я подзвоню усім знайомим
І зі сльозами на очах
Ми пригадаємо безсоння,
Увесь війни нестерпний жах.

Вклонюся воїнам доземно
За відчайдушний героїзм,
За те що бились недаремно,
Вселяли в душу оптимізм.

Я напишу про перемогу,
Про тих, хто віддавав життя,
Щоб українці мали змогу
Йти у щасливе майбуття.


Рецензии