Чернобрывцы

Чорнобривці зустріла сьогодні в чужому садочку,
І згадалась мені моя рідна чудова Вкраїна...
Немов доньку чекала на мене вона в закуточку,
Ніби матір, що довго шукала кохану дитину.

Чорнобривці ласкаво схилялись до мене привітно,
Я відчула їх тепле з дитинства знайоме дихання.
І здалося мені, що співають вони щиру пісню
Про кохання і вірність, про кращі свої сподівання.

Оксамитова ніжність повисла в повітрі раптово
І на листячко впали тремкі с гіркуватістю сльози,
Наче я опинилась у рідній домівочці знову
Й чорнобривці мене зустрічали на ріднім порозі.



13 січня 2023р.



*************************************************
Перевод на русский язык поэтессы Риммы Батищевой
http://stihi.ru/2023/01/17/4241:


Чернобрывцы увидела вдруг я в саду незнакомом,
И чудесная родина вспомнилась мне – Украина…
Будто дочку меня ожидала в покинутом доме,
Словно мама, что детку искала с надеждой единой.

Чернобрывцы склонились ко мне с лучезарным приветом,
Ощутила я сразу их, с детства родное, дыханье.
И услышала я словно песни любимой куплеты
Про любовь и надежду, что сбудутся наши мечтанья.

Бархатистая нежность наполнила ласковый воздух,
Будто в доме своём оказалась внезапно я снова…
И на листья упали дрожащие с горечью слёзы…
Чернобрывцы встречали меня у порога родного.


15 января 2023г.


Отклики друзей-поэтов:
***************************************

Тамара Эйдензон-Чёрная:

Чорнобривці, які ж вони любі до серця
Ніби мати торкається лагідно доні.
Із ставочка принесу водиці відерце,
Окроплю любі квіти із своєї долоні.

***************************************

Вера Балясная:

Чорнобривцы шептали о мирном мне прошлом -
о садах и полях, о красотах родной Украины...
О детсве, о юности - обо всём хорошем -
дорогие душе проносились пред взором картины...

Злобный ворог теперь истоптал эту землю -
разрушает дома, жгёт посевы, людей убивает...
Страшным крикам боли, горести сердце внемлет -
чорнобривчы растаяли в чёрном от дыма тумане...

Я молю: пусть опять зацветут чорнобривцы -
мир вернётся - отстроят дома и поля засеят...
Ещё долго будет горе тучей на лицах -
столько ужасов ведь совершили здесь гадкие змеи...