Iде зима

Іде зима безсонними ночами,
Характер свій показує крутий:
То снігом засипає до нестями,
То вітер викликає навісний.

Від поцілунків пристрасних Борея
На лапах сосен стелеться сніжок.
Здається, посміхається лілея,
Що впала на зелений моріжок.

А місяць в небі схожий на пташину,
Що вкрилась широченним кімоно
І дивиться цікаво на шипшину
Та на блискуче зоряне пшоно.

У сяйві неба іскор міріади
Блищать, як спалах дивовижних айстр,
Їх тішить дивне світло автостради,
Що здалеку нагадує театр.

Зимова ніч - казковий світ природи,
Чарує тиша проблиском надій…
Іде Зима, тремтить від насолоди,
Пірнає у міраж сріблястих мрій…


Рецензии