Трави, трави

Місяць свої блиски по лукам розсипав,
І стрункі берізки, і стрункі берізки,
Щось шепочуть липам,
І стрункі берізки, і стрункі берізки ,
Щось шепочуть липам.

Трави, трави, трави ще не встигли,
Від роси сріблястої схилитись,
І лунають ніжнії наспіви,
Все чомусь до серця прямо ллються.

Місяця стежиной, я на зустріч їду,
Тихо сам з собою, тихо сам з собою,
Я веду  бесіду,
Тихо сам з собою, тихо сам з собою,
Я веду бесіду.

Підійду до неї, очі не підведу,
І від поцілунку, і від поцілунку,
Наче захмелію
І від поцілунку, і від поцілунку,
Наче захмелію.

Трави,трави, трави ще не встигли,
Від роси сріблястої схилитись,
І лунають ніжнії наспіви,
Все чомусь до серця прямо ллються.

Трави, трави, трави ще не встигли,
Від роси сріблястої схилитись,
І лунають ніжнії наспіви,
Все чомусь до серця прямо ллються.

6.1.23
© Переклав з російської  Орлов Є.В.

Текст оригинала:
ТРАВЫ, ТРАВЫ.

Месяц свои блёстки по лугам рассыпал
Стройные берёзки, стройные берёзки
Что-то шепчут липам.
Стройные берёзки, стройные берёзки
Что-то шепчут липам.

Травы, травы, травы не успели
От росы серебряной согнуться,
И такие нежные напевы, ах
Почему-то прямо в сердце льются.

Лунною тропою на свиданье еду
Тихо сам с собою тихо сам с собою
Я веду беседу,
Тихо сам с собою тихо сам с собою
Я веду беседу,

Травы травы травы не успели
От росы серебряной согнуться
И такие нежные напевы ах
Почему-то прямо в сердце льются.

К милой подойду я глаз поднять не смея
И от поцелуя и от поцелуя
Словно захмелею
И от поцелуя и от поцелуя
Словно захмелею.

Травы травы травы не успели
От росы серебряной согнуться
И такие нежные напевы ах
Почему-то прямо в сердце льются.

© Иван  Юшин.