Краю мий лэлэчый соловиный

Краю мій лелечий солов’їний

Шляхом між полями заблукаю
І зірву в посадці абрикос –
О, мої деревця в довгім гаї,
Дивитесь на мене, чи здалось?

Хутір мого Діда за горою,
Битий шлях – якими ходять тут;
Свіжий вітер ловить чуб, за грою,
Так приємний давній мій маршрут…

Он могила скіфська все чатує,
Має таємницю у собі.
Час своїм життям живе й диктує,
Що відкритись зможе на добі.

А тепер через поля, вздовж річки,
Де ловив плотву і окунів
З Татусем, що й заставала нічка,
Під дзвінкі музики цвіркунів.

Краю мій лелечий,солов’їний,
Рідний, вербний, тополиний край –
Мов би перед тебе у провині,
Та несу у серці, наче рай….
06.01.2023р.


Рецензии