Переводы гариков игоря губермана

ІГОРЬ ГУБЕРМАН В ПЕРЕКЛАДІ УКРАїНСЬКОЮ МОВОЮ
(продовження, з книжки 1992 року)

101.
Химерніше  нема на світі повісті,
чим повість про дива в росії  совісті.

102.
Тож, маючи своїм що друзім розказати,
ми мислимо, а значить, ми існуєм.
А той, хто  буде кликати мене дерзати,
нехай цеглину  розбиває …уєм.

103.
Без виразних ран і контузій
нині  всюди страждають без міри
інваліди високих ілюзій,
погорільці  надії та віри.
‘104.
Невдоволених протести завербують,
не  розбираючи мотивів,
тому в гуртках підпільних, що існують,
достатньо покидьків, кретинів.

105.
Повсюди  підло так і так криваво,
що  сумніву немає  ні на гріш,
святий у вік наш має право
мовчать або брехать все більш.

106.
Якщо березу ти зламаєш чи осину,
подумай – що залишиш  сину?
Що буде син тоді ламити?
Тож зупинись, єдрьона мати!


107.
Ні до чого тому, хто учора загинув «за так»,
до потіхи,  що вбивцям й катам його всім,
кава зранку здається гіркою на смак
і безсоння  загрожувать буде затим.

108.
Борг  не малий наш різним людям,
А близьким –  то від інших якнайбільш.
Тож завинили всім, кого ми любим,
За те, що любимо їх  лиш.

Продовження далі