Розпаношене, приголомшиво
чорнохмариться в небі зло.
В душу ломиться гість непрошений.
Ти за вхід його, він в вікно.
Гострострілами, не кропилами,
окропив мене руський світ.
Перекрию я рани крилами,
залікую їх і на зліт.
Сподом сунешся - Вали Змієві
затамують навали рух.
В небі чорному привид Києва
переб'є кажанів, як мух.
Поспіль вичистим небо, дочиста,
запанує в ним синьова,
і тополя знов зашепочеться,
і волошечка польова.
світлина: Веніамін Кушнір. Далечінь.
про привид
© Copyright: Цветков Александр, 2023
Свидетельство о публикации №123010404316
Свидетельство о публикации №123010404316
Рецензии