Гармонiя

Колись це місто дихало тобою,
Тепер у ньому - згарища й мости.
Давно цим містом крокували двоє,
Тепер між нами холоду світи.

Але твою я пам'ятаю казку,
Твій ніжний погляд, дотик - ідеал,
Твою стихійну пристрасть, світлу ласку,
Що, ніби море, як дев'ятий вал.

Можливо все минуле пережити,
Перетворити біль на перли сліз,
У серці знов романтику створити,
Впустити в долю змін щасливих бриз.

Але мости, що ми побудували,
Ховають таємничий океан
Миттєвостей кохання. Я бажала,
Щоб виключно він був доступним нам.

І цей маршрут без болю та обмежень
Пройдемо поодинці відтепер.
За нами знов щоночі з неба стежать
Гармонія та світло вищих сфер.


Рецензии
Марино, дуже гарний вірш.
А про яке місто йде мова?

Надия Медведовская   03.01.2023 21:02     Заявить о нарушении
Дякую.
Опису відповідають і Одеса, і Київ.
Їм належить моє серце.

Марина Чиянова   03.01.2023 21:05   Заявить о нарушении