Дивись! Я час п’ю по краплині
простих миттєвостей зими,
а наді мною небо синє
міксує рештками пітьми
холодне березневе світло,
що десь чекає не на тих,
для кого ввечері розквітла
про сонце мрія. Слів пустих
багато є, та ми з тобою
не ними креслимо свій шлях
до таїтянського прибою,
де звільнений з полону птах
кохання нам напророкує
без меж у часі й почутті.
Іди до мене, потанцюєм,
немов уперше у житті..:)
Новорiчне прохання
© Copyright: Александр Ноцкий, 2023
Свидетельство о публикации №123010105256
Свидетельство о публикации №123010105256
Рецензии