Що в світі більше за самотність
всього за йоту до війни,
коли по рейках гукав поїзд,
не знали ми.
Не знали ми, що захід сонця
тягнути треба, щоб не згас,
що нам життя за так дається
в останній раз.
В останній раз зіграють губи
прелюду Баха на трубі
і броником затиснуть груди.
І буде бій.
І буду я благати Бога,
що лиє світло з темноти,
аби мені за мить до того
наснилась ти.
передчуття
© Copyright: Цветков Александр, 2023
Свидетельство о публикации №123010102547
Свидетельство о публикации №123010102547
Рецензии