Найбільше сумую, що друзів немає.
Нас всіх розігнала по світу війна.
Та Бог святий кожного бачить і знає,
І знає чому моя мама сумна.
Вже рік добігає -окреслює коло,
І сонце сховалось - і люта зима.
Додому повернемось, видно, нескоро.
Все добре, та чось моя мама сумна.
Неначе крізь сон, як лихий подорожній,
Біжу, де душа моя юна й жива,
Невже там в Олешках у хаті порожній
Ніхто не святкує Святого Різдва?
Новогоднее
© Copyright: Лика Поо, 2023
Свидетельство о публикации №123010101395
Свидетельство о публикации №123010101395
Рецензии
