Переводы гариков игоря губермана
(продовження, з книжки 1992 року)
93.
Пробач, Господь за лихослов”я,
дай благодаті ворогам,
нехай не буде нездоров”я
ні їх копитам, ні рогам.
94.
В державі рабській, що викувала рабство,
серед повій, що славлять ...лядство,
мудрець – анахорет у всьому,
трима по вітру х... при цьому.
95.
Я не соромлюсь, що затятий скептик
і на душі не світло, а скоріш імла,
всі сумніви – найкращий антисептик,
злікує розум від гниття дотла.
96.
Я був везунчик і щасливчик,
просвітленно судив і думав,
переді мною не один чарівний ліфчик
здіймавсь і пристрасть рухав.
97.
Мій небозвід криштально ясний,
привітних сповнений картин,
та не тому, що світ прекрасний,
а від того, що я – кретин.
98.
Про дружби почуття у рабській долі
чудово сам народ сказав:
я голий, жити в голоді доволі,
і на …уй почуття послав.
99.
Так що тепер? Палити кинув,
заборонили пити не з добра.
Осінній сплін взяв і прилинув,
Гуля в душі, як …лядь стара.
100.
Стерплю я легковажність, …лядство,
І довіряти завжди буду долі,
тому що головне в мені багатство -
себе згубить готовності доволі.
Продовження далі.
Свидетельство о публикации №122123000637