бранець
Лише прадавній бій. Палай, палай,
доколи, душе, ти єдина зброя,
помежи тлустих ваб не заблукай.
Ні Божого кута, ані причілка.
Лялькового будиночка — нема,
а є життя — хвостина понеділка.
Тобі пишу, а ти глухоніма.
А ти, душе моя, чи то не в дусі,
чи то свої закінчила торги?
І вогкий сніг — не сніг, і я в розпуці...
Невже душа знімає ланцюги?
світлина: Микола Ярошенко. Ув'язнений (бранець) 1878.
Свидетельство о публикации №122122907620