«Сійся, родися, жито, пшениця!»
А для кумів – добра в нас паляниця.
Котик – тендітний, мерзне зимою.
Ми його хутко беремо з собою.
В гості крокуєм, де вже чекають.
Щедрими стравами стіл прикрашають.
Мила кицюня нас виглядає,
Йде нам назустріч і ще позіхає.
Вип’ємо з кумом горілки міцної.
Він пробурмоче під ніс: «Отакої…»
І натякне, щоби кіт залишився,
З їхньою кицею щоб «подружився».
– Справа житейська! Нехай погостює! –
Куркою кумова жінка частує
Ще й ковбасою його пригощає.
– Весело котикам буде, я знаю!
28.12.2022
Художник: Людмила Тафийчук, 2022
Пригоди котика
© Copyright: Марина Павловна Малашенко, 2022
Свидетельство о публикации №122122900285
Свидетельство о публикации №122122900285
Рецензии