Гiрська iдилiя
плекає, ріже, лащить, б'є.
Так карбували Діоскури
рукоположення своє.
Так закохалась Навсікая,
як ніжна скрипка в юнака,
не мавши тями, що спіткає
розчарування без смичка.
Яка шляхетна забаганка
в руках в'юнкого скрипаля!
Палка і лагідна коханка
гру починає звіддаля.
Не піддається без спіткання
смичка і пристрасті струна.
З нічого від, від доторкання
любов, як музика луна.
світлина: Михайло Димитренко. Гірська ідилія.
Свидетельство о публикации №122122600739