Гiрська iдилiя

Смичок нестямніший за струни:
плекає, ріже, лащить, б;є.
Так карбували Діоскури
рукоположення своє.
Так закохалась Навсікая,
як ніжна скрипка в юнака,
не мавши тями, що спіткає
розчарування без смичка.

Яка шляхетна забаганка
в руках в;юнкого скрипаля.
Палка і лагідна коханка
гру починає звіддаля.
Не піддається без спіткання
смичка і пристрасті струна.
З нічого від, від доторкання
любов і музика луна.

світлина: Михайло Димитренко. Гірська ідилія.


Рецензии

С 3 по 5 июля состоится Литературный фестиваль в Этномире. В программе – семинары известных поэтов и писателей, поэтический конкурс, посвященный Году единства народов России, книжная выставкая-ярмарка. Приглашаем принять участие →