на ковзанцi
топтати взутим ряст чи босоніж.
Стежина вкрита скалками від скельця,
розбитого із серцем впереміш.
Ти можеш не стріляти холостими,
хоча, удавання — це твій "коньок".
Аж жижки сіпає, який ти хтивий,
іди, шукай на забавку цяцьок
не в цих краях, не в цьому королівстві.
Для тебе дім закритий на нічліг.
Без тебе дихання стає сріблистим,
як на церковних банях перший сніг.
А я на ковзанці у чорній сукні
переглядаю, як минають будні.
світлина: Олександр Мурашко. На ковзанці. 1905
Свидетельство о публикации №122122507846